Ніч напередодні Різдва. Сценка

Скачати файл
(немає оцінок)
Loading...

Новий рік:
Я Новий рік, я Новий рік!
Почався мого часу лік,
З новим роком вас вітаю,
Всім достатку побажаю,
Зичу радості й добра,
І канікулам – ура!
А щоб видно вам було –
Вчеплю місяць над село!
(чіпляє місяць та зорі в залі)

Автор: Зимова ясна ніч наступила. Блиснули зорі.Місяць величаво піднявся на небо, посвітивши добрим людям і всьому світові, щоб усім було весело колядувати і славити Різдво. Потріскував мороз, але було так тихо, що скрип снігу під чобітьми чутно було за півкілометра. Але погляньте, з димаря однієї хати разом з димом щось таке страшне на світ Божий пнеться. Ой-йой! Що то? Страшно! Якась потвора… Та це ж чорт! Треба тікати!… (автор тікає)

Чорт:

А-а-а!.. Це я! Злякалися? Гулять зібралися? Різдво славне святкувать? Побачимо, що з того у вас вийде! Бо ж без мене, без моєї нечистої сили жодне свято не обходиться. Щоб без мене, без чорного-пречорного і кудлатого-волохатого чорта та Різдво? Та Новий рік? Без мене рогатого, без мене хвостатого? Ні! (чорт ненароком наблизився до місяця). Ой, що ще? Що це таке гаряче? Так пече! Шерсть обсмалив! Місяць! Гарячий! Треба його вкрасти, хай ніч темною буде, зорі також заберу, а віхоли намету-у!.. (краде місяць, зорі, віє конфетті)

Автор:

В селі ніхто й не побачив, як нечистий поцупив місяць, лише один добряче хмільний дядько плів по селі, що по небі скакав місяць, а потім зник. Та звісно, йому ніхто не повірив. А між тим багатий козак Чуб та кум його Панас на вулицю вийшли – поколядувати, повеселитися, одним словом, гульнути на славу. По-козацьки.

Чуб:

Що за чорт! Дивись, Панасе!

Панас:

Що, що таке?

Чуб:

Як що? Хіба не бачиш? Місяця на небі нема!

Панас:

Ти глянь! І справді нема місяця! І зірок не видать!

Чуб:

Ну треба ж таке, га? Сидів у хаті, то у вікні такий місяць сіяв, що очі сліпли. Ніч – диво! Сніг сріблом так і сяяв! Та не успів у двері вийти – і що? А хоч очі виколи! Темінь!

Панас:

Таки, куме, мабуть залишимося удома. Куди його йти? Як заблудимося, що тоді?

Чуб:

Ні, куме, таки підемо. Треба йти! Дуже вже мені охота в однієї молодиці поколядувати.

Панас:

А це, куме, в якої? Га?

Чуб:

Та в Солохи! Туди її в ковіньку….

Панас:

Куме, а завірюха яка зірвалася, я вже й вас не бачу!

Чуб:

Ви, куме, не зважайте, то клятий чортяка снігу з рукава насипає, та нам за комір! (розійшлися, блукаючи, в різні кутки сцени. Не впізнають один одного. Чорт хихотить за ялинкою, тикаючи на них пальцем)

Панас:

Ти хто?

Чуб: А ти?

Разом:

Тьху, побий його нечиста сила! То це ви, куме? Ходімо! (ідуть зі сцени)

Автор:

А Солоха, ой, та Солоха! Уміла ж причарувати біля себе поважних козаків. В мішку правди не втаїти – бували в неї і не раз, і не два наші знайомі – козак Чуб та козак Панас. Та як не зайти до Солохи, скажіть мені, люди добрі, коли в неї такі смачнючі вареники у сметані! А до тих вареників та смачно поляпати язиками з миловидною хазяйкою. Смакота! Отож Солоха чекала на гостей. Аж тут!.. Ну, такого й бувала Солоха не виділа!..

Солоха:

А це що таке? Що за нечиста сила?

Чорт (з мішком за плечима):

Сама най-най-най-нечистіша сила у світі! Яка є! Власною персоною у тебе в гостях!

Солоха:

То це який дідько тебе приніс? Якими чортами ти сюди втрапив?

Чорт:

Ніякі чорти мене не несли! Коли хочеш знати, вельмишановна Солохо, я й сам кого хоч можу принести! Бо я сам, який не є, чорт, Баби Яги брат, Кощія дядько, сатани племінник, а дідька родич. Он як!

Солоха:

І що ж ти мені, нечестивцю, приніс? А бий тебе лиха година! Що в тебе в мішку? Показуй,що в кого поцупив?

Чорт:

А ось що! Хочеш собі такий? (витягує з мішка місяць). Не обпечися, а світить, як удень!

Солоха:

Дивина! І нащо ж він мені? Украв! Таки украв. Бачу, що надворі темінь, хоч сказися!

Чорт:

Ну-ну.. (ображено). Украв… Та я про тебе, Солошечко, тільки й думав… Він же і світить, і сія, і замість лампочки буде. А можеш на ньому і сало жарить, тільки поставиш на місяць сковорідку, він же гарячий! (Дме на пальці). Повісиш його біля печі, то і вхаті топить не треба, замість батареї буде!

Солоха:

А й справді… В хазяйстві знадобиться. Дрова можна зекономити і газу менше стоплю. А поночі куди вийду з хати, то замість фонарика буде. А що ти за нього хочеш?

Чорт:

Ну майже нічого! Суща дрібниця…

Солоха:

А що? Що?

Чорт:

Душу!..

Солоха:

А хтось до мене йде. Чуєш? В сінях гупає. Куди ж тебе заховати? Щоб тебе ніхто не бачив, і місяць, місяць теж приховай, може ж куплю, головне, що гроші не просиш! Рядном прикрийся, ріжечок сховай. І місячний ріжок теж, ага… Тихо будь!..

(Заходять кум Панас та кум Чуб. Колядують)

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А другий же празник: Святого Василя, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Солоха:

Заходьте, гості дорогії, в хату, сідайте до столу, повечеряємо гарненько, погомонимо любенько, та чарочку оковитої, щоб аж душа вмліла, та й гарно було!

Чуб:

Дякуємо, господине! Давай Панасе, та по вареничку, та по третьому, кільце ковбаски не забариться, а там і голубці поспішатимуть…

Солоха:

Та як голуб до голубки летітимуть… Ось, пригощайтеся, гостини не цурайтеся, будьте, як удома (вгощає). Дякувати Богу і добрим людям!

Чуб:

Що то мені в спину пече, га? Чобіт, тьху, диміти почав!

Солоха:

То ж, може, ви, Чубе, люльку напередодні палили та жарина в чобіт і втрапила? А тепер і горить.

Чуб:

Е-ні… Я такою темінню до вас, Солосю, йшов, що й чарку до вуха поніс би, не те, що люльку!

Панас:

Так таки так, дорога була, хоч у пику бий! Темінь! Бр-р-рр!

Чуб:

А таки диму повна хата!

Панас:

Треба глянути, що то в тебе під рядном! Десь бо звідтіля валує.(зриває рядно) Ого! Чудасія! Місяць, зорі! Ті, що з неба, ага! А ще ще хто? Який такий дідько це опудало сюди припер?

Чорт:

Я не опудало! Я самий справжній рогатий, хвостатий, пелехатий….

Чуб:

Та тебе, чортяку, за сім верстов видно! Нечистю так і тхне!

Панас:

Признавайся, ти місяць з неба вкрав? Ти віхоли напустив? Разом із Солохою змовився?! Дай-но я тебе за твою цапину бороду вхоплю!… (чорт хоче тікати). Ловіть його, куме, та в погріб укинемо, та в бочку з огірками! Хай у розсолі викисає, поганюча твоя морда!

Чуб:

І Солоху туди! Кочергою обох! Ич! Нечесчтивці!

(чорт тікає, куми за ним, Солоха перелякано ховається під стіл)

Солоха:

Свят! Свят! Свят! Людоьки, що ж це робиться? Ой, біда, ой, горе, щоб усвоїй хаті та під столами ховатися! Добре, що хоч місяця не купила, з душею зосталася. Лихий поплутав-переплутав. Лукава його порода.

Автор:

Довго бігала захекана компанія за нечистим. Та так і не наздогнала. Заховався спритний чортяка у чиємусь димарі. Чекає, лихий, наступного Різдва.

Чуб:

За дідьком ганятися,то й ноги протягти можна.

Панас:

Добро, що місяць та зорі вдалося відібрати. Треба вчепити їх на небо. Хай світить всім добрим людям. Ніч надворі Різдвяна.

Чуб:

Та як же неба дістати? Де таку драбину взяти, щоб до неба добратися?

Панас:

Аби то місяць на небо закинути, та ж опісля біганини й здоровля нема. Таки в Солохи вареників мало теребнули, аби сил було місяць до неба докинути.

(Підходить Новий рік)

Новий рік:

Давайте вам допоможу! Я Новий рік,сьогодні все в моїй владі. (чіпляє місяць і зорі)

З Новим роком! З Новим щастям!

Свято лине в кожний дім!

Знову світять місяць ясний

Й чисті зорі нам усім!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *