Правовий диктант. Дитина і закон

Скачати файл
(немає оцінок)
Loading...

Дитина залишається дитиною навіть тоді, коли чинить погано. Вона в усьому копіює поведінку дорослих, зокрема й злочинців. Неповнолітні становлять вікову групу дітей, що перебувають у періоді психофізіологічного та соціального зростання, якому притаманне ролеве експериментування. Інколи через відсутність життєвого досвіду, неспроможність правильно й адекватно оцінити ситуацію, в якій опинився підліток, він вступає у конфлікт із законом. Тому не треба забувати, що каральний вплив на неповнолітніх правопорушників, зважаючи, звичайно, на характер учиненого правопорушення, має бути геть інший, ніж той, що застосовують до дорослих.

Чи можна говорити про правову культуру суспільства, коли, з одного боку, неповнолітніх (осіб до 18 років) визнають такими, що потребують сторонньої опіки й піклування, а з другого — для них законодавчо передбачено кримінальну відповідальність (зокрема й позбавлення волі) з 14-річного віку? Саме таке становище нині в Україні. Водночас кожна країна, пристосовуючись до умов сучасного світу, має створити в себе згідно з міжнародними стандартами  певну систему судочинства стосовно неповнолітніх. У п. 3 ст. 40 Конвенції про права дитини (1989 р.) зазначено: «…держави-учасниці прагнуть сприяти  у встановленні законів, процедур, органів і установ, що мають безпосереднє відношення до дітей, які, як вважається, порушили кримінальне законодавство, обвинувачуються або визнаються винними в його порушенні». Отже, логічно, що ООН рекомендує створити систему правосуддя щодо неповнолітніх, яка у світовій практиці отримала назву «ювенальна юстиція».

Формат файлу: .docx

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *