Вакула та Оксана. Сценка на Новий рік в школі

(Оксана сидить перед дзеркалом, звучить пісня Оксани)
ОКСАНА: І що не кажіть, та гарна я дівчина. Ой, гарна, дуже гарна! Та за Вакулу довіку не піду!
ВАКУЛА (з’являється на порозі): Оксана, серденько моє, дивись, який я тобі подарунки припер! (дарує ланцюг)
ОКСАНА: Ну, шо це таке? Це ж якісь залізяки!ВАКУЛА: Не просто залізяки, а ковані залізяки! Я ж коваль, а не ювелір!
ОКСАНА (надулась): А я тобі що, коняка, в залізі ходити? А казав, що кохаєш…
ВАКУЛА: Ну кажи тоді, чого бажаєш…
ОКСАНА: Чого жінки бажають?.. Одяг від Версачі, духи полохмаче… або ось! Дуже мені до снаги – нові черевички!
ВАКУЛА: Черевички? Шо це таке? Які вони? Забажай краще шоколаду чи зефіру.
ОКСАНА: Черевички – це туфлі модельні, лантух! От, село і хутір, пень дубовий. Ти – неотесаний селюк типовий.
ВАКУЛА: Оксано, сонце, що ж ти так. Ну не такий вже я простак. Поїду зараз в Либідь Плазу, Куплю дві пари черевик одразу.
ОКСАНА: Вакула, друже мій хороший, Чи вистачить у тебе грошей? Черевички я такі бажаю, що Дженні Лопес на ногах таскає.
ВАКУЛА: Ой, мама рідна! І де ж я цю Дженніфер знайду?
ОКСАНА: Це мене вже не турбує. Якщо їх в цю ніч не взую, Не бажаю тебе знати. Тож не стій – іди шукати. (Оксана виходить)
Вакула: Ох, Оксано, Оксано, чого ж ти така красива і вередлива.. Що ж мені робити? А піду-но я за порадою до Солохи.
(Солоха виходить під пісню Мандри – Коханочка)
Солоха: (розкладаючи карти)
Туз піковий і дорога
Пролягає в дальній край…
А сюди іде Вакула…
Його змушує печаль…
Вакула: Шанування вам, Солоха. Чув ви пані не проста. В мене тут така морока. Хоч у річку із моста.
Солоха: Можеш ніц не говорити,
Вибрики Оксани знов?
Тут нема що ворожити,
Жде вас радість і любов!
Вакула: Пані Солоха, допоможіть. Невже знову прийдеться вночі на чорті, та ще й в Америку летіти, Дженіфер Лопес шукати, черевички з ніг стягати?
Солоха: Ти, Вакула, геть в своїй кузні мохом древності поріс. Ти колись чув про Інтернет-шопінг? А про Інтернет аукціон? Куди тому чорту з Інтернетом тягатися. Хвилинна справа і ти власник черевичок від Лопес, помади Мадонни, рукавичок Мерлін Монро.
Вакула: Солоха, дорогенька, виручай. Шукай той Інтернет, нажимай на кнопки і що там ще треба.
Солоха: Ой, коваль, гарячий ти. Я таким не займаюсь, та тут є мій кум Панас, той в цьому ділі – просто ас! Аферист та Інтернет-спеціаліст. На ранок – черевички будуть у тебе під дверима. Давай, Вакула, іди, бо мені ще чорта стрічати, місяць в торбу заховати. Отак на лічну жізнь ні часу, ні можливостей.