Завантаження...
Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства, фахівцях, які здатні оперативно адаптуватися, навчатися протягом життя, неперервно розвиватися. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів.
Автор: Н.О. Литвинова
Рік видання: 2014
Кількість сторінок: 35
Формат файлу: .pdf
Розмір файлу: 0.4 mb
Мета навчання як компонент педагогічного процесу та як передбачений кінцевий результат навчання полягає у формуванні та розвитку особистості учня, розкритті його здібностей та талантів. В контексті освітніх реалій сьогодення ця мета може конкретизуватися як підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей, опанування знаннями, актуалізація умінь, востребуваних життям – уміння спілкуватися, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв’язання конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті. Отже, мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Збагачення змісту освіти, зокрема застосування розвивальних творчих вправ, забезпечення зв’язку з життям, залучення особисто важливої для дитини інформації, задієння її емоційної сфери, організація навчальної діяльності не тільки на рівні відтворення знань, умінь і навичок, але й на творчому рівні, має сприяти формуванню компетентності учнів.
Центральним аспектом цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над розвивальними творчими вправами. Така робота задовольняє наступні вимоги:
– реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницькій» та «ігровій», потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;
– втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціонального в пізнавальній діяльності;
– відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;
– орієнтує не на результати, а на спосіб дії.
Робота над розвивальними творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення.
Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Треба пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення та ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, – основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.
Розвивальні творчі вправи спрямовані на розвиток:
• фонематичного слуху
• мнемонічних процесів (пам’яті)
• уваги
• творчої уяви
• мислення
• мовлення
• комунікативних здібностей
Отже, розвивальні творчі вправи в початкових класах, при систематичному їх використанні і правильній організації, спонукають дитину до мовленнєвої діяльності; заохочують до роздумів, уважного ставлення до мовленого слова, виконання нестандартних завдань; розвивають інтерес до мовлення як навчального предмета; пробуджують віру у власні сили і творчі можливості.