Свято “День учителя”
Привітання вчителям від рідних діточок
Наше свято «День учителя» продовжується. І Вас прийшли привітати представники самої знедоленої частини учнів – учительські діти.
Ми прийшли до вас на свято, не займем часу багато
Хочем тільки привітати, сокровеннее вам сказати
Любі мами, любі тата, зичим витримки багато
Як же вам допомогти, нерви ваші зберегти.
Бо шкільна ваша робота – це не головна турбота
Головне – диктує час, треба думати й про нас.
Мама вчителька?! – Щасливий! Всі так заздрили мені.
Коли з мамою до школи, ми ходили день при дні.
Та яке там щастя, звідки? Все не так, як у людей!
І не заздрити – жаліти, треба вчительських дітей.
Спробуй в класі ворухнися, чи з уроку утечи,
Не дай Боже запізнися, – знають враз про все батьки.
Що всім можна – тобі зась, не послухавсь – начувайсь.
Ввечері лягаю спати, прошу казку розказати,
Як всім дітям перед сном, де там? – мама за столом!
Пише, пише, щось листає і на мене не зважає,
А що скаже я вже знаю: «Плани тільки допишу,
І практичні перевірю, все що хочеш розкажу» – тільки я уже не вірю.
Мовчки в ліжко я лягаю, покручуся й засинаю.
А вві сні мама бачиться мені: лікарем, кондитером, тільки не учителем.
Ось тому кричати мусим і звертатись до людей:
СОС – рятуйте наші душі, – бідних вчительських дітей.