Прислів’я та приказки про воду

Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.
Без води й борщу не звариш.
Без води і не туди, і не сюди.
Вода ума не мутить та й голови не смутить.Ваша вода мокра, ще й зимна.
У воді стоїть, а води просить.
Вивели його на чисту воду.
Від великої води надійся шкоди.
Він, як вода, скрізь просочиться.
Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
Він без кінця воду варить.
Він із води сухим вийде.
Він такий, що й у ложці води втопиться.
Він і на холодну воду дує.
Він у десятьох водах митий.
Вода найде собі дорогу.
Вода греблю рве.
Вода в решеті не встоїть.
В решеті води не наносиш.
Вода все сполоще, крім лихого слова.
Вода в одного бере, а другому дає.
Води – хоч топитись, та нема де напитись.
Води – хоч мийся, ліса – хоч бийся, хліба – хоч плач.
Водою воду не загадиш.
В океані води не зміряєш.
Вчорашньої води не доженеш.
Не все переймай, що по воді пливе.
Чим глибша вода, тим більша риба.
Глибока вода не каламутиться.
Глибока вода тихо пливе.
Де вода, там і верба.
Де вода, там і біда.
За водою підеш, то й не вернешся.
З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
Коло води ходячи, умочишся.
Мала вода – великий шум.
Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
Не спитавшись броду, не сунься в воду.
Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
Прийшло з води, пішло з водою.
Пролиту воду назад не збереш.
Проти води пливе.
Тиха вода береги рве.
Тиха вода греблю рве.
Тиха вода найглибша.
У каламутній воді рибу ловлять.
Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
Чий берег, того й вода.
Як води боятися, то не купатися.
Вода крапля по краплі і камінь довбає.
Не тим крапля камінець довбає,
щосиль на, а тим, що часто падає.