Завантаження...
«Новий довідник» подає інформацію з української мови та літератури в обсязі шкільної програми. Стислий, зрозумілий текст, наочні приклади допоможуть ґрунтовно й швидко опанувати матеріал. Довідник можна використовувати як для вивчення окремих тем, так і для повторення вже пройденого. Без нього годі собі дати раду під час готування до шкільних випускних іспитів.
Він стане в пригоді й тим, хто готується вступати до вищих навчальних закладів, бо автори-упорядники відібрали саме той оптимальний обсяг знань, який вирізняє Довідник серед навчальної літератури та робить його універсальним.
Зміст
Фонетика
§1. Звуки мови. Поняття про фонему
§2. Творення звуків
Як твориться звук?
§3. Транскрипція
Основні правила транскрипції
Приклади фонетичної транскрипції слів
Зразок фонетичної транскрипції тексту
§4. Транслітерація
§5. Голосні і приголосні звуки
Голосні звуки
Приголосні звуки
Класифікація приголосних
§6 . Наголос
Словесний наголос
Роль наголосу в слові
Фразовий наголос
§7. Склад і складоподіл
Типи складів
Складоподіл
Основні правила складоподілу
§8. Асиміляція і дисиміляція приголосних
Асиміляція за дзвінкістю і глухістю
Асиміляція за місцем і способом творення
Асиміляція приголосних за м’якістю
Дисиміляція приголосних
Графіка. Письмо
§9. Графічні засоби
Букви алфавіту
Неалфавітні графічні знаки
Український алфавіт
Правильно вживайте літеру Ґ ґ
§10. Співвідношення між буквами і звуками
§11.Графічні скорочення
§12. Письмо. З історії походження
Орфоепія
§13. Основні норми літературної вимови
Вимова голосних звуків
Вимова приголосних звуків
Вимова буквосполучень
ОРФОГРАФІЯ
§14. Орфограма
Види орфограм
§15. Принципи української орфографії
§16. З історії української орфографії
§17. Вживання апострофа
Апостроф ставимо
Апостроф не ставимо
§18. Вживання м’якого знака
М’який знак пишемо
М’який знак не пишемо
§19. Буквосполучення йо, ьо
Пишемо йо
Пишемо ьо
§20. Правопис ненаголошених голосних у корені слова
Ненаголошені голосні [е] та [и], що перевіряються наголосом
Ненаголошені голосні [е] та [и], що не перевіряються наголосом
Ненаголошені голосні [о] та [у ]
Написання [а], що походить з давнього [о]
§21. Чергування голосних
Найдавніші чергування голосних
Чергування голосних у коренях дієслів
Чергування [о] та [е] з нулем звука
Чергування [о] та [е] з [ і ]
Не чергуються [о], [е] з [і]
Чергування [о] з [е] після шиплячих та [ і]
§22. Чергування приголосних
Найпоширеніші чергування приголосних
§23. Засоби милозвучності української мови
Чергування у — в
Чергування і — й
Фонетичні варіанти прийменників
Фонетичні варіанти інших частин мови
Фонетичні синоніми
§24. Подвоєння приголосних
Подвоєння букв на позначення збігу приголосних звуків
Не відбувається подвоєння -н-
Подовження приголосних звуків
Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
§25. Спрощення приголосних
§26. Правопис слів іншомовного походження
Написання и, і, ї
Написання е, є
Написання у
§27. Правопис префіксів
Правопис префіксів з-, с-
Правопис префіксів роз-, без-, воз-, через-
Правопис префіксів від-, під-, над-, понад-, перед-, між-, об-
Правопис префіксів пре-, при-, прі-
Правопис префікса пере-
§28. Велика літера
Велика літера у власних назвах осіб і загальних назвах людей
Прикметники, утворені від назв осіб
Велика літера в географічних та астрономічних назвах
Назви держав, організацій, політичних партій, установ
З великої літери пишемо
Правопис складених назв виробничих, наукових та культурних об’єктів
Правопис назв художніх творів, наукових праць, газет, писемних історичних пам’яток тощо
Назви вокзалів, залізничних станцій, портів, пристаней
Назви нагород, відзнак
Назви сортів рослин, вин, порід тварин
Назви транспортних засобів
Умовні власні назви, абревіатури
§29. Правила переносу слів
Загальні правила переносу
Технічні правила переносу
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
§30. Предмет лексикології, її розділи
§31. Слово як одиниця мови
§32. Багатозначні слова
Пряме і переносне значення слів
Метафора
Метонімія
Синекдоха
§33. Омоніми
Групи омонімів.
Шляхи виникнення омонімів
Міжмовна омонімія
§34. Синоніми
Групи синонімів
§35. Антоніми
§36. Пароніми
§37. Активна і пасивна лексика української мови
Активна лексика
Пасивна лексика
Застарілі слова
§38. Лексика української мови за походженням
Групи успадкованих слів української мови
Спільносхіднослов’янські слова
Старослов’янізми в українській мові
Запозичення зі слов’янських мов
Запозичення з неслов’янських мов
Інтернаціоналізми
§39. Лексика української мови зі стилістичного погляду
Загальновживана лексика
Виробничо-професійна лексика
Офіційно-ділова лексика
Науково-термінологічна лексика
Специфічно-побутова лексика
Емоційна лексика
Просторічна лексика
Вузьковживана лексика
Фразеологія
Предмет фразеології
Основні ознаки фразеологізмів
Класифікація фразеологізмів
Джерела української фразеології
МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР
Морфеміка
§40. Види морфем
Кореневі морфеми
Службові морфеми
§41. Основа слова
§42. Історичні зміни в будові слова
Як робити морфемний аналіз слова?
Словотвір
§43. Основні поняття словотвору
Твірне і похідне слово
Твірна основа і словотворчі афікси
Словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо та словотвірний тип
§44. Способи творення слів
Морфологічні способи словотворення
Неморфологічні способи словотворення
§45. Схема словотвірного розбору слова
ГРАМАТИКА: МОРФОЛОГІЯ, СИНТАКСИС
§46. Основні поняття граматики
Засоби вираження граматичних значень слова
§47. З історії походження граматичних термінів
Іменник
Дієслово
Прикметник
Числівник
Прислівник
Займенник
Сполучник
Частка
Вигук
МОРФОЛОГІЯ
§48. Частини мови: спільне та відмінне
Повнозначні (самостійні) частини мови
Неповнозначні (службові) частини мови
Граматичні категорії частин мови
Іменник
§49. Іменник як частина мови
Морфологічні ознаки іменника
Синтаксична роль іменників
§50. Іменники — назви істот і неістот
§51. Іменники загальні та власні
§52. Іменники конкретні та абстрактні
Абстрактні іменники
§53. Збірні іменники
§54. Речовинні іменники
Граматичні ознаки іменника
§55. Рід іменників
Способи вираження роду іменників
Як визначити рід незмінюваних іменників?
§56. Число іменників
Іменники, що мають тільки однину
Іменники, що мають тільки множину (множинні)
§57. Відмінок іменників
§58. Відміни іменників
Типи відмін
§59. Перша відміна іменників
Групи іменників І відміни
Зразки відмінювання іменників І відміни
Правопис відмінкових закінчень в однині
Особливості відмінкових закінчень у множині
§60. Друга відміна іменників
Поділ на групи
Групи іменників з основою на -р
Зразки відмінювання іменників II відміни
Відмінкові закінчення іменників II відміни однини
Відмінкові закінчення іменників II відміни множини
Закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини
§61. Відмінювання іменників III відміни
Відмінкові закінченн я іменників III відміни однини
Відмінкові закінчення іменників III відміни множини
Відмінкові закінчення іменника III відміни мати
Правопис іменників III відміни
§ 62 . Відмінювання іменників IV відміни
Відмінкові закінчення іменників IV відміни однини
Відмінкові закінчення іменників IV відміни множини
Правопис іменників IV відміни
Відмінювання іменників, що вживаються лише в множині
Правопис іменників, що вживаються лише в множині
§ 63 . Невідмінювані іменники
§64. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
§65. Творення та відмінювання імен по батькові, прізвищ та географічних назв
Імена по батькові
Зразки відмінювання імен по батькові
Відмінювання прізвищ
Відмінювання географічних назв
§66 . Способи творення іменників
§ 67 . Правопис іменникових суфіксів
Орфограма и, суфікси -ик, -чик, -ичк, -ичок
Орфограма и, суфікс -и в —
Орфограма и, суфікс -и н —
Орфограма суфікс -інн ( я )
Орфограма -нн-, суфікси -ання ( яння), -ення
Орфограма ь, суфікси -еньк-, -оньк-
§68 . Правопис складних іменників
Пишемо разом
Пишемо через дефіс
Прикметник
§69 . Прикметник як частина мови
Морфологічні ознаки прикметника
Синтаксична роль
§70. Розряди прикметників за значенням
Якісні прикметники
Відносні прикметники
Граматичні особливості відносних прикметників
Присвійні прикметники
§71 . Проміжні розряди прикметників за значенням
Перехід прикметників з одного розряду в інший
§72. Ступені порівняння якісних прикметників
Вищий ступінь порівняння прикметників
Творення форм вищого ступеня порівняння якісних прикметників
Найвищий ступінь порівняння прикметників
Прикметники, від яких не творяться ступені порівняння
§73. Повні і короткі форми прикметників
§74. Відмінювання прикметників
Відмінювання прикметників твердої групи
Відмінювання прикметників м’якої групи
Відмінювання прикметників м’якої групи (з основою на -;)
Відмінювання прикметників із складовою частиною -лиций
Правопис
§75. Способи творення прикметників
Суфіксальний спосіб
Префіксальний спосіб
Суфіксально-префіксальний спосіб
Основоскладання
Морфолого-синтаксичний спосіб
Лексико-синтаксичний спосіб
§76. Перехід прикметників в іменники
§77. Правопис прикметникових суфіксів
§78. Правопис складних прикметників
Пишемо разом
Пишемо через дефіс
§79. Морфологічний розбір прикметника
Займенник
§80. Займенник як частина мови
§81. Розряди займенників за значенням
§82. Особові займенники
Морфологічні ознаки
Правопис
§83. Зворотний займенник
Відмінювання зворотного займенника
Правопис зворотного займенника
§84. Присвійні, вказівні та означальні займенники
Присвійні займенники
Відмінювання присвійних займенників
Правопис присвійних займенників
Вказівні займенники
Відмінювання вказівних займенників
Правопис вказівних займенників
Означальні займенники
Відмінювання означальних займенників
Правопис означальних займенників
§85. Питальні та відносні займенники
Морфологічні ознаки
Відмінювання питально-відносних займенників
Правопис питально-відносних займенників
§86. Неозначені та заперечні займенники
Неозначені займенники
Заперечні займенники
Правопис неозначених та заперечних займенників
§87. Морфологічний розбір займенника
Зразок розбору
Числівник
§88 . Числівник як частина мови
Морфологічні ознаки
Синтаксична роль
§89. Розряди числівників за значенням
Кількісні числівники
Порядкові числівники
§90. Групи числівників за будовою
§91. Відмінювання числівників
Числівники один, одна, одно (одне)
Числівники два, три та збірні
Числівники п’ять-двадцять, тридцять та збірні
Числівники п’ятдесят-вісімдесят
Числівники сорок, дев’яносто, сто
Числівники двісті-дев’ятсот
Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль
Дробові числівники
Неозначено-кількісні числівники
Складені кількісні числівники
Порядкові числівники
§92. Зв’язок числівників з іменниками
Числівники один, одна, одно (одне), одні
Числівники два (дві), три, чотири
Числівники п’ять, шість і т. д.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд
Збірні числівники
Дробові числівники
Числівники півтора, півтори
§93. Правопис числівників
§94. Морфологічний розбір числівника
Дієслово
§95. Дієслово як частина мови
§96. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
Морфологічні ознаки
Синтаксична роль
§97. Дві основи дієслова
§98. Перехідні та неперехідні дієслова
§99. Види дієслів
Групи дієслів за характером вираження видового значення
Способи вираження видових значень
Творення видових форм
§100. Способи дієслів
§ 101 . Часи дієслів
Проста форма доконаного виду
Складна форма недоконаного ВИДУ
Складена форма недоконаного виду
§ 102 . Особа, рід і число дієслова
Особові значення дієслова
§ 103 . Дієвідмінювання дієслів
Дієвідмінювання дієслів теперішнього часу
Правопис дієслів теперішнього ча су при дієвідмінюванні
Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу
§ 104 . Архаїчні дієслова
Правопис архаїчних дієслів
Відмінювання дієслова бути
§ 105 . Зворотні дієслова
§ 106 . Безособові дієслова
§ 107 . Способи творення дієслів
§ 108 . Правопис дієслівних суфіксів
§109. Дієприкметник як форма дієслова
Ознаки дієслова
Ознаки прикметника
Активні та пасивні дієприкметники, їхнє творення
Відмінювання дієприкметників
Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
Безособові форми на -но, -то
§110. Дієприслівник як форма дієслова
Творення дієприслівників
Правопис дієприслівників
Прислівник
§111. Прислівник як частина мови
Синтаксична роль у реченні
§112. Розряди прислівників за значенням
Означальні прислівники
Обставинні прислівники
§113. Ступені порівняння якісних прислівників
Вищий ступінь порівняння
Найвищий ступінь порівняння
§114. Творення прислівників
Первинні прислівники
Вторинні прислівники
§115. Перехід інших частин мови в прислівник
§116. Безособово-предикативні прислівники
§117. Правопис прислівників
Пишемо разом
Пишемо через дефіс
Пишемо окремо
Правопис -н-, -нн- у прислівниках
Правопис -і та -и в кінці прислівників
Службові слова
§118. Прийменник
Смислові відношення, виражені за допомогою прийменників
Групи прийменників за походженням
Групи прийменників за будовою
Вживання прийменників з відмінковими формами
Особливості вживання прийменників
Розрізнення прийменників і префіксів
Правопис прийменників
Морфологічний розбір прийменника
§119. Сполучник як частина мови
Класифікація сполучників
Сполучники сурядності
Сполучники підрядності
Сполучники і сполучні слова
Правопис сполучників
Морфологічний розбір сполучника
§120. Частка
Класифікація часток
Правопис часток
Частки не, ні
Вигук
§121. Вигук як особлива частина мови
Ознаки вигуку як особливої частини мови
§122. Класифікація вигуків
Групи вигуків за значенням
Поділ вигуків за структурою і походженням
§123. Правопис вигуків
Розділові знаки при вигуках
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
§124. Основні поняття синтаксису
Синтаксичні одиниці
Синтаксичні зв’язки
§125. Основні поняття пунктуації
Типи пунктограм
Словосполучення
§126. Граматична будова словосполучення і його значення
Смислові відношення між компонентами словосполучення
§127. Класифікація словосполучень
Групи словосполучень за будовою
Групи словосполучень за способом вираження головного компонента
§128. Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
Узгодження
Керування
Прилягання
§129. Синтаксичний розбір словосполучення
Зразок розбору
Речення
Основні ознаки речення
§130. Типи речень
За метою повідомлення
За емоційним забарвленням
За наявністю головних членів речення
За наявністю другорядних членів речення
За наявністю головних і другорядних членів речення
За ускладненістю
§131. Речення за метою повідомлення
Розповідне речення
Питальне речення
Спонукальне речення
§132. Речення за емоційним забарвленням
Граматичне оформлення
Окличні речення
§133. Речення за будовою: двоскладні та односкладні
Називні речення
Односкладні особові речення
Безособові речення
Інфінітивні речення
§134. Повні і неповні речення
Класифікація неповних речень
Тире в неповних реченнях
§135. Слова-речення
Класифікація слів-речень
Правопис слів-речень
§136. Підмет та способи його вираження
Способи вираження простого підмета
Способи вираження складеного підмета
§137. Присудок та способи його вираження
Типи присудків
Простий дієслівний присудок
Складені іменний та дієслівний присудки
Складний присудок
§138. Тире між підметом і присудком
Тире ставимо
Тире не ставимо
§139. Другорядні члени речення
Додаток
Означення
Прикладка як різновид означення
Обставина
§140. Порядок слів у реченні
Просте ускладнене речення
§141. Однорідні члени речення
Способи зв’язку однорідних членів речення
Розділові знаки при однорідних членах речення
Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
Розділові знаки при узагальнювальних словах
Однорідні і неоднорідні означення
§142. Відокремлені члени речення
Відокремлені означення
Відокремлені додатки
Відокремлені прикладки
Відокремлені обставини
§143. Уточнювальні члени речення
§144. Звертання
Способи вираження звертань
Види та функції звертань
Розділові знаки при звертаннях
Граматичні форми звертань
§145. Вставні слова, словосполучення і речення
Групи вставних конструкцій за значенням
Розділові знаки при вставних конструкціях
Приклади вставних слів та означуваних слів, що виступають членами речень
Вставлені конструкції та розділові знаки при них
Складне речення
§146. Класифікація складних речень
Основні види складних речень
§147. Складносурядні речення
Сполучники сурядності у складносурядних реченнях
Речення з єднальними сполучниками
Речення з протиставними сполучниками
Речення з розділовими сполучниками
Речення з градаційними та приєднувальними сполучниками
Розділові знаки у складносурядних реченнях
Не ставимо коми:
Крапку з комою ставимо
Тире ставимо
Синтаксичний розбір складносурядного речення
§148. Складнопідрядні речення
Будова складнопідрядного речення
Місце підрядного речення
Засоби зв’язку між головною і підрядною частиною
Практичні прийоми розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів
Співвідносні слова
Види складнопідрядних речень
Складнопідрядні речення з підрядними означальними
Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними
Складнопідрядні речення з підрядними місця
Складнопідрядні речення з підрядними часу
Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри або порівняльними
Неповні порівняльні речення.
Як відрізнити неповне підрядне порівняльне речення у складнопідрядному і порівняльний зворот у простому реченні?
Складнопідрядне речення з неповним порівняльним реченням
Складнопідрядні речення з підрядними причини
Складнопідрядні речення з підрядними мети
Складнопідрядні речення з підрядними умови
Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
Складнопідрядні супровідні речення
Розділові знаки у складнопідрядному реченні
§149. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю
Складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю
Складнопідрядні речення з неод норідною супідрядністю
Розділові знаки в складнопідрядних реченнях з кількома підрядними
§150. Складні речення з сурядністю і підрядністю
§151. Складне безсполучникове речення
Групи безсполучникових речень
Розділові знаки в безсполучниковому реченні
Синтаксичний розбір складного безсполучникового речення
§152. Багатокомпонентні речення з різними видами зв’язку
Складні речення з різними видами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим)
§153. Період
Пряма і непряма мова
§154. Пряма мова
Розділові знаки при прямій мові
§155. Непряма мова
Способи заміни прямої мови непрямою
Невласне пряма мова
§156. Діалог
Розділові знаки при діалозі
§157. Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
СТИЛІСТИКА
§158. Стилі мови. Типи і жанри мови
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
§1. Українська міфологія
§2. Календарно-обрядова творчість
Обряди зимового циклу
Обряди весняного циклу.
Обряди осіннього циклу
Обжинкові пісні
§3. Родинно-обрядова творчість
§4. Малі жанри
Прислів’я і приказки
Загадки
§5. Казки
§6 . Історична проза
Легенди
Перекази
Народні оповідання
Бувальщини
§7. Героїчний ліро-епос
Билини
Думи
Історичні пісні
«Ой Морозе, Морозенку»
Стрілецькі пісні.
Балади
§8. Народно-пісенна творчість
Родинно-побутові пісні
Коломийки
Суспільно-побутові пісні
Солдатські та рекрутські пісні
Кріпацькі пісні.
Бурлацькі пісні
§9. Дитячий фольклор
Колискові
Забавлянки
ПРАДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА (ХІ-Х ІІІ ст .)
Давньоукраїнська держава — Київська Русь
§10. Культура Київської Русі
Розвиток ремесел, науки та мистецтва
§11. Розвиток писемності та літератури
Перекладна література
§12. Біблія: Книга книг і Святе письмо
Книги Старого заповіту
П’ятикнижжя Мойсееве.
Книга Приповістей Соломонових
Книги Нового заповіту
«Притча про сіяча».
«Притча про блудного сина»
Біблія як видатна пам’ятка людської культури
Оригінальна література
§13. Літературна пам’ятка праслов’ян
«Велесова книга»
§14. Літописання часів княжої Русі
«Повість временних літ»
Київський літопис
Галицько-Волинський літопис
«Слово про Ігорів похід»
Києво-Печерський патерик
«Повчання» Володимира Мономаха
ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА (XIII-XVIII ст.)
Українська література Ренесансу і Бароко
§15. Козацькі літописи
Іван Вишенський
«Писаніє к утекшим од православної віри єпископам»
Якуб Гаватович
Лазар Баранович
Іван Величковський
Феофан Прокопович
Григорій Сковорода
НОВА ЛІТЕРАТУРА (поч. XIX — до наших днів )
Становлення нової літератури
Іван Котляревський
«Енеїда»
«Наталка Полтавка»
Григорій Квітка-Основ’яненко
«Маруся»
«Конотопська відьма»
Література українського романтизму
Левко Боровиковський
Євген Гребінка
Микола Костомаров
Амвросій Метлинський
Віктор Забіла
Михайло Петренко
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Петро Гулак-Артемовський
«Руська трійця»
Маркіян Шашкевич
Тарас Шевченко
Рання творчість
Шевченкові балади
«До Основ’яненка»
«Іван Підкова»
«Думи мої, думи мої»
«На вічну пам’ять Котляревському»
«Гайдамаки»
Період «трьох літ»
«Розрита могила»
«Чигирине, Чигирине»
«Стоїть в селі Суботові»
«Великии льох»
«Сон» («У всякого своя доля»)
«Кавказ»
«І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»
«Єретик»
«Наймичка»
«Заповіт» («Як умру, то поховайте»)
«Давидові псалми»
Творчість періоду заслання
Цикл «В казематі»
Творчість останніх років
«Неофіти»
«Сон» («На панщині пшеницю жала»)
«Доля», «Муза», «Слава»
«Я не нездужаю…»
«Ісая. Глава 35» («Подражаніє»)
«Марія»
Інтимна лірика
Драматургія
«Назар Стодоля»
Леонід Глібов
«Охрімова свита»
«Лисиця-жалібниця»
«Щука»
«Ведмідь-пасічник»
«Цуцик»
«Мірошник»
«Мальований Стовп»
«Журба»
Марко Вовчок
«Народні оповідання»
«Кармелюк»
«Інститутка»
Пантелеймон Куліш
«Рідне слово»
«Слов’янська ода»
«Іродова морока»
«Піонер»
«Чолом доземний моїй же таки знаній»
«Чорна рада»
Степан Руданський
«Мазепа, гетьман український»
«Гей, бики!»
«Повій, вітре, на Вкраїну»
«Понизив»
«Піп на пущі»
«Баба в церкві»
Олександр Кониський
Юрій Федькович
Поезія
Проза
Літературний процес 70 —90-х рр. X IX ст
§16. Соціальні та політичні чинники, що мали вплив на розвиток української літератури в пореформені часи
Соціально-політична ситуація 50-60-х рр. XIX ст.
Українське питання
Валуєвський циркуляр
Роль західноукраїнських періодичних видань у поширенні українського друкованого слова
Піднесення українського руху на початку 70-х рр.
Емський указ
§17. Розвиток української літератури в 70-90-х рр. XIX ст
Становлення нових стильових течій і напрямів
Інтенсивний розвиток прози
Досягнення української поезії
Роль драматургії в українському літературному та культурному житті
Іван Нечуй-Левицький
«Микола Джеря»
«Кайдашева сім я»
Історичні романи
Панас Мирний
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Іван Карпенко-Карий
Трагікомедія «Сто тисяч»
Сатирична комедія «Хазяїн»
«Сава Чалий»
Михайло Старицький
Іван Франко
«Мойсей»
Тематична і жанрова різноманітність прози
«Перехресні стежки»
Драматургія
Павло Грабовський
Літературний процес першого десятиліття XX ст
§18. Передумови оновлення українського мистецтва
Соціально-політична ситуація початку сторіччя
Боротьба народницьких і модерних ідей у літературі на рубежі віків
§19. Різноманітність стильових течій і напрямів
Розвиток поезії
Художнє оновлення прози
Роль драматургії в українському літературному та культурному житті
Літературна критика
Борис Грінченко
Богдан Лепкий
Михайло Коцюбинський
«Intermezzo»
«Тіні забутих предків»
Ольга Кобилянська
Василь Стефаник
«Новина»
«Камінний хрест»
Леся Українка
«Лісова пісня»
«Бояриня»
Микола Вороний
Олександр Олесь
Микола Зеров
Степан Васильченко
Архип Тесленко
Володимир Винниченко
Літературний процес першої половини XX ст.
Стильова різноманітність української літератури 20-х рр. XX ст.
Літературні угруповання
Літературна дискусія 1925-1928 рр.
Виникнення терміну «соціалістичний реалізм»
Шляхи розвитку української драматургії 20-30-х рр. XX ст.
«Празька літературна група»
«Варшавська літературна група»
Олена Теліга
Павло Тичина
Володимир Сосюра
Максим Рильський
Микола Хвильовий
Григорій Косинка
Остап Вишня
Василь Барка
Юрій Яновський
Валер’ян Підмогильний
Микола Куліш
Іван Кочерга
Богдан-Ігор Антонич
Євген Маланюк
Улас Самчук
Іван Багряний
Андрій Малишко
Цикл «Україно моя»
Збірка «Що записано мною»
Олександр Довженко
Літературний процес другої половини XX ст.
§20. Творчість «шістдесятників»
Павло Загребельний
Іван Драч
Борис Олійник
Дмитро Павличко
Василь Симоненко
Ліна Костенко
«Берестечко»
«Маруся Чурай»
Олесь Гончар
«Собор»
Михайло Стельмах
Василь Стус
§21. Творчий доробок письменників, які прийшли в українську літературу в 70-х pp. XX ст
Степан Пушик
Катерина Мотрич
Наталя Околітенко
§22. Творчий доробок письменників, які прийшли в українську літературу у 80-х pp. XX ст.
Василь Герасим’юк
Оксана Забужко
Оксана Пахльовська
Юрій Андрухович
Олександр Ірванець
Любов Пономаренко
§23. Творчий доробок письменників, які прийшли в українську літературу в 90-х pp. XX ст.
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО
§24. Огляд розвитку літературних напрямів
§25. Роди та жанри літературних творів
Епічні жанри
Ліричні жанри
Драматичні жанри
Ліро-епос та інші міжродоні і суміжні жанри
§26. Аналіз літературного твору
Зміст твору
Форма твору
§27. Тропи (художні засоби)
§28. Віршування, або версифікація
Найпоширеніші системи віршування
Різновиди стоп
Етапи визначення розміру вірша
Рима та римування
Різновиди строф
Аналіз літературного художнього твору
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Видавництво: ТОВ “Казка”
Рік видання: 2008
Кількість сторінок: 853
Формат файлу: .pdf
Розмір файлу: 37.3 mb