Завантаження...Історія як навчальний предмет відіграє значну роль у розвитку особистості, розвиває учнівську допитливість та уяву, надихає ставити запитання та отримувати відповіді щодо минулого свого краю, своєї держави, Європи та світу в цілому. Історія допомагає школярам ідентифікувати себе як громадян України, усвідомлювати складність зв’язку сьогодення з минулим, сприймати культурне розмаїття суспільств, підготуватися до життя в складному сучасному світі.
Програма з історії спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Суспільствознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, конкретизує зміст історичного компонента галузі та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів з історії. Вона виконуватиме дві функції: інформаційнометодичну — дає змогу всім учасникам навчальновиховного процесу й авторам відповідних підручників та інших навчальнометодичних матеріалів дізнатися про мету, завдання та шляхи їх досягнення в межах навчального предмета «Історія» заради розвитку, навчання і виховання дитини; організаційнометодичну — передбачає розподіл навчального матеріалу на етапи (роки) вивчення, визначення кількісних та якісних характеристик процесу навчання для укладання поурочного планування та відповідної атестації учнів.
Метою навчання історії в школі є формування в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу.
Завданнями шкільної історичної освіти є:
•розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів і вміння їх задовольняти;
•здобуття та засвоєння учнями системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;
•ознайомлення їх з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історикокультурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;
•формування в учнів умінь визначати, відбирати і використовувати у процесі пошуку інформацію про минуле, різні види історичних джерел, зокрема текстові, візуальні та усні, артефакти, об’єкти навколишнього історичного середовища (музеї, архіви, пам’ятки культури та архітектури), інформаційнокомп’ютерні технології, а також умінь представляти обґрунтовані та структуровані знання, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контроверсійні, суперечливі теми.
У програмі представлено курси історії України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які становлять хронологічнопослідовну, лінійну систему шкільної історичної освіти. Процеси, події, явища вітчизняної історії висвітлюються в контексті загальноєвропейської та світової історії. Передбачено синхроністичне вивчення та узгодження матеріалу курсів історії України і всесвітньої історії в кожному класі, виходячи із можливостей міжкурсових зв’язків та порівняльного узагальнення. Плануючи навчальний процес, педагог має визначити оптимальну для конкретної педагогічної ситуації послідовність вивчення окремих тем і сюжетів.
Людина розглядається у змісті програми як суб’єкт і творець історії. Методологія відбору змісту програмного матеріалу ґрунтується на системі наукових ідей і понять сучасної історичної науки, загальнолюдських цінностях українського суспільства, сучасних психологопедагогічних вимогах до процесу навчання в основній школі. Засвоєння учнями навчального змісту, пропонованого даною програмою, забезпечує умови набуття ними ключових і галузевих компетентностей та предметної історичної компетентності.
Зміст курсів відповідно до змістових ліній Державного стандарту галузі передбачає багатоаспектність викладу — вивчення різних вимірів історії (соціального, економічного, політичного, культурного, ґендерного тощо) та багатоперспективність — вивчення історії з погляду різних суб’єктів історичного процесу. Особливу увагу приділено питанням історії ідей та духовних зрушень, соціального і повсякденного життя, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дає змогу разом з формуванням конкретних знань і загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їх моральних та естетичних цінностей. Змістові лінії «людина — людина», «людина — суспільство», «людина — влада», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — простір», «людина — природа», «людина — світ речей» ураховані як у складових змісту конкретних курсів, так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Навчальний зміст усіх курсів значно розвантажено. Основними чинниками зменшення навантаження є: відмова від деталізації змісту курсів історії, формування більш збалансованої структури навчальних курсів, посилення загальноосвітньої, загальнокультурної спрямованості навчального процесу, його світоглядної значущості. Навчальний матеріал компонується за проблемнотематичними блоками — однорідними за змістом групами фактів і понять, що характеризують у хронологічній послідовності окремі аспекти та тенденції суспільного життя. При цьому відібрано найхарактерніші, ключові події, явища, процеси відповідних історичних епох на прикладах окремих країн та регіонів. Передбачено поєднання тематичнопоглибленого й оглядового вивчення з урахуванням можливостей синхронного викладання двох взаємопов’язаних курсів.
Пропоновані програми з історії забезпечують державний компонент історичної освіти, обов’язковий до виконання на території всієї країни. Необхідний регіональний та краєзнавчий компоненти реалізуються за рахунок уроків з історії рідного краю, варіативної частини навчального плану і навчальнометодичних можливостей кожної школи.
Передбачено чіткі орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів, що відкриває реальні можливості активізації пізнавальної діяльності школярів та усуває їх перевантаження. Зміст і обсяг навчального матеріалу курсів, що ґрунтується на новітніх досягненнях вітчизняної історичної науки, відповідають віковим особливостям учнів та освітнім викликам сучасного суспільства.
Рік видання: 2013
Кількість сторінок: 47
Формат файлу: .doc
Розмір файлу: 0.1 mb