Баба Яга сидить під ялинкою. Виходить Кощій.
– А-а, привіт Яга! Цілий рік тебе не зустрічав!
– Цить!
– Отак зустрічаєш безсмертного друга?! Я тебе усім безсмертним серцем вітаю, а вона мені рота затуляє! Неподобство!
– Не заважай, Кощію! – А чим я тобі завадив? Хм!.. Сидиш собі між тлілими мухоморами, то й сиди! Я може зараз теж ображатися почну! І все своє життя на тебе ображатимуся! Кожною безсмертною кісточкою! І то зважай, не одну тисячу літ!
– Я не сиджу! Я думаю!
– Он як! І про що?!
– Як правильно Новорічне свято відсвяткувати.
– Хе, а чого тобі про свято голова болить? Он, для цього ведучі є, Дід Мороз прийде (чи Св. Миколай) і та його внука, Снігурка. А ондечки, за кулісами, Сніжинки дрижаки ловлять. От вони хай і думають!
– Ага-ага-ага… Хороводика покружляти, пісеньки співати, танцюльки потанцювати…. Не буде цього! Я сказала не буде! Баба Яга проти!!!
– Ого, яка ти сердита! А що ж буде?!
– Хе-е! Буде-е! Все буде! Я придумала! Будуть канікули. Прямо зараз. З цієї годиночки, з цієї хвилиночки, з цієї секундочки…
– Щось я ніяк не зрозумію, до чого клонить твоя нечесана макітра?
– А ти краще дітей запитай, чи хочуть вони канікул?
(Кощій до дітей)
– Ви канікули хочете?
(Отримує від глядачів прогнозовано ствердну відповідь).
Баба Яга:
– От бачиш! Хочуть! То хай зараз і йдуть! (до дітей) Так, діточки, до побачення… Двері ондечки… Приємно було познайомитися… (до Кощія) Проведи їх до гардеробу, аби на тих радостях одягнутися не забули!
– Що, прямо зараз? Дітям до гардеробу? Чи ти з глузду з’їхала?
– Я? З’їхала? Приїхала! (До дітей) Чого сидите?! Потихеньку, не створюйте зайвого галасу, і за двері, і за двері всі… Канікули!
– А як же свято?
– А свято нікуди від нас не подінеться! Новий рік, знай, сидить уже на моєму кривому носі.
– Ага! Сидить. І ноги звісив! Та його з нетерпінням чекають всі глядачі!..
– Дочекаються вони його і вдома.
– Ніяк не розумію, що ти затіяла?
– Зразу видно, що вчився в школі на одні двійки.
– Так то ж було 300 літ тому назад!
– Думай, Кощію, думай… Дід Мороз на свято прийде?
– Ну-у… Прийде.
– Подарунки дітям принесе?
– Ну-у-у… Принесе.
– А дітей на святі нема. А вони на канікулах. І тоді всі подарунки нам. Бо інакше залишимося без подарунків, як Лісовик без листя.
(Виходить Лісовик)
Б.Я. – А ти де взявся?
Л. – Сиджу пень пеньком у лісі, в коріння мерзну, білку в дуплі колишу, а тут почув дрімучим вухом – мене згадують! Я трохи з радості не розцвів зеленим листочком, аби ж не люта зима… А дитячі подарунки – наші!
Усі разом: – Ха!
К. – Але ж дітвора не на канікулах, а в залі! На Діда Мороза з подарунками очікує.
Б.Я. – (до дітей) Як?! Вони ще не в гардеробі? Ще сидять в залі?..
Л. – Треба їх надурити, аби скоренько звідси пішли…
Б.Я. – Щас! Так, діточки любі, діточки гарненькі, ви Діда Мороза чекаєте? (відповідь глядачів) не буде його, не буде-е!
К. – Він сказав, що без вас обійдеться!..
Б.Я. – Цить! Не заважай брехати!
К. – Знову мені рот закриває…
Б.Я. – Знав би, що говорити! Не слухайте його, діточки, в Діда Мороза нежить! Він у лікарні.
Л. – Йому навіть уколи колють! І гірчичники ставлять! Ще й ноги паритимуть!
Б.Я. – Так що лікуватися йому до-о-вго. І прийде до вас аж наступного року. Так що, малята, любі хлопчики й дівчата, гайда додому, бо канікули прогавите!
К. – Ну що, пішли?
Л. – Сидять!… Не повірили…
Б.Я. – А давай ми їх налякаємо!
К. – Завжди готовий!
Б.Я. – Ти-и? Та хто тебе боїться? Хіба собаки виють, коли твої кості околицями гримкотять…
Л. – Треба терміново викликати з дрімучого лісу, з холодного бору темну потвору – лісове Страховидло, що білого світу за ним не видно. Аби до залу завітало та всіх перелякало.
Голос Страховидла (як варіант – залі згасне світло, можна додавати відповідні звукові ефекти завивання і т.д., а можна придумати й танок Страховидла: – Я вже йду, я всіх лякаю, від мого голосу дерева дрижать, ворони хрипнуть, вовки виють…
(Вмикається світло – на сцені нікого нема. З-за ялинки виповзає переляканий Кощій, з-за куліс висовується Б.Я. та Л.)
К. – Ух… Що то було?
Б.Я. – Страховидло…
Л. – Стра-а-а-шно…
Б.Я. – А глядачі врешті всі втекли?
К. – Сидять!..
Б.Я. – Що-о? Невже? Ляк їх не схопив, дрижаками не сколотив?
К. – Брехати – не набрехали, налякати – не налякали… Ну що за життя отаке безсмертне, га?
Л. – Доведеться Кікімору болотну гукати, може хоч вона порятує наші подаруночки-цукерочки…
Кік. – (вибігає з-за ялинки) Я тут! Сиджу собі за ялинкою в болотній трясовині, куняю, бульки пускаю, з жабами в піжмурки граю, коли – оп! І чарівні слова про подарунки влетіли у праве вухо! А я – оп! І ліве вухо й затулила.
Б.Я. – А навіщо?
Кік. – Аби протягами подарунків не видуло! Але де мої подарунки? Чого я їх не бачу?!
Л. – І не побачиш!
К. – Бо Дід Мороз подарунки дітям подарує!
К. – А нам нічого не перепаде! Бідні ми кістяні злидні-і-і!
Л. – Треба зробити так, щоб глядачі вмить з цієї зали зникли! І тоді всі подарунки мені! Ну, тобто – нам…
Кік. – Дітям брехали?
Всі – Брехали!
Кік. – Дітей лякали?
Всі – Лякали!
Кікю – Не помогло?!
Всі: – Ні!
Кік. – І сама те бачу жаб’ячим оком! Зараз ми їх змором брати будемо.
Л. – Чим-чим?
Кік. – Змором! Загадками. Як стану дітворі загадками голови макітрити, то вони і про подарунки забудуть, і про Новий рік, не кажучи вже про Діда Мороза. (Загадує Новорічні загадки, діти відгадують
Важливо, аби остання загадка була про Діда Мороза)
Входять Дід Мороз і Снігурка.
Д.М. – Мандрували ми лісами, поспішали сніговими полями, віхолами-снігами, хурделицями-заметілями, аби з Новим роком привітати, щастя й радості побажати, подарунки дарувати…
(виступи Д.М. і Снігурки можна підібрати тут)
Снігурка – В новорічній залі гамірно й весело! А хто вас так гарно розважив?
(Діти відповідають)
Д.М. Вся казкова компанія дітвору веселить? Ой, молодці! Постаралися… Бо ми з внучкою у віхолах ледве не заблукали. Ледве подарунків не розгубили… Спасибі Снігурці, дірку в мішку вчасно зашила…
С. – Дідусю! Давай подаруємо сьогодні подарунки всім – і дітям, і веселій казковій компанії
Д.М. – Згода! (Вручає подарунки казковим героям) За веселу сценку і гумор! З Новим роком!
Кінець сценки – веселий сучасний танок веселої казкової компанії.
ІІ частина
Сніжинки кружляють в легкому танку.
На сцену майже вбігає захеканий Дід Мороз(5) без шапки, а за ним Снігурка(6) без корони. Зі сцени втікає Новорічна нечиста компанія, а Зима залишається на сцені.
4- Як же ми довго на вас чекали, Дідусю! Цілий рік!
5- А все дарма, все дарма…
4- А чого такі невеселі, Дідусю? Ми з великим нетерпінням очікуємо Новий рік! На Новорічні сюрпризи! На Новорічний хоровод!
5- Е-е… Гадаєте, діти, я не чекав Нового року? Та цілий рік чекав! Пакував день при дні мішок чарівних подарунків. Та не буде ні подарунків, ні Нового року. Не прийде він.
6- І хороводу Новорічного не бува без Нового року… Біда…
5- Зосталися одні сюрпризи. Та й вони неприємні…
4- Здогадуємося, Дідусю, хто зіпсував тобі новорічний настрій… Але чому не наступить Новорічне свято? Ось тобі чарівна патериця…
5- Не буде діла! Ніяк не буде.
4- Удариш Чарівним посохом, задзвенить казковий годинник новорічним передзвоном кришталевих курантів, зблисне ялинка золотими вогнями, закружляє новорічний хоровод сніжинок-пушинок і наступить Новий рік…
5- Хтось поцупив мою чарівну шапку! Тільки на вішалку почепив… А без неї чарівна патериця не діє! Хоч сядь та плач!.. Хоч цілісінький день об землю патерицею грюкай! Не буде діла!
6- І мою кришталеву льодяну корону теж поцупили! Поки я робила новорічну зачіску в парикмахерській… А без чарівної корони і новорічний хоровод – не хоровод, і ялинка – не ялинка…. Вогнями новорічними не світитиме…
5- Біда!..
4- Дідусю Морозу, здається, ми знаємо, хто вчинив отаке казкове неподобство. Знаємо, діти?
Глядачі відповідають.
5- Та невже?! Знову нечиста лісова казкова компанія постаралася? Що ж тепер робити?
6- Новий рік не наступить!..
5- А куди ж лісова компанія побігла? Куди їх повела стара шахрайка Баба Яга?
4- За тридев’ять земель!.. У тридесяте царство!
6- Аж у тридесяте? Все пропало!.. Якщо до тридесятого доберуться, то не бачити Діду Морозу Чарівної шапки, а мені Кришталевої корони…
4- Невже все так страшно?
5- Так! Адже Тридесяте царство – це Царство-Заблукарство!
6- Звідтіля ніхто не повертається. Там лише блукають-гукають, і так цілий рік… То країна Зелених мухоморів…
5- І там ніколи не буває Нового року… там старий рік, як мухомор.. І хороводів ніхто не водить!
6- Що ж робити?!
4- Здається, ми з чарівними сніжинками, легенькими пушинками, зможемо вам допомогти. Гей, чарівні сніжинки, легенькі, мов пушинки! Закрутіться швидкою білою віхолою, заметіть стежки-доріжки, пограйте в білі чарівні сніжки, вкрийте пухкою ковдрою казковий ліс! Зробіть так, аби Лісова нечиста компанія в білій віхолі-заметілі не знайшла дорогу до країни Зелених Мухоморів!
Дід Мороз, Снігурка сходять зі сцени. Зима й Сніжинки виконують танок сніжинок.
Далі на сцені з’являється Лісова нечиста компанія.
1- Мене аж трясе від холоду! Аж кості торохтять! Бр-р-р…
2- Ми заблукали! туди-сюди, минувся день, голова, неначе пень! Така віхола, наче з рукава сипле…
3- Туди-сюди, пень-колода, у цих снігах нема броду!
2- Завірюха-завірюіха, намела в обидва вуха! (зупиняється біля ялинки) Ги, а тут ялинка!
1- Ага! І теж новорічна! Не пойняв!.. Нічого не пойняв!..
3- А що тут розуміти, сухе твоє ребро, поглянь, годинник на ялинці – Новорічний!
2- Здається, я здогадалась! Панове лісові нечисті розбишаки, ми в Задзеркаллі!
3- Де-де??
2- За казковим дзеркалом! У перевернутому казковому світі! Усе перевернуте! Світ – навиворіт!
1- З ніг на голову! Догори ногами!..
На сцені з’являються Дід Мороз, Снігурка і Зима. Нечиста компанія налякано відходить вбік.
1- Диви, хто йде! Страшно, аж кості торохтять!..
2- Дід Мороз! Без шапки!.. Перевернутий!
3- І Снігурка! Без корони! А-а-а!.. Мене хапає переляк! Не вспокоюся ніяк!
1- Я і так давно закляк!
5- А ось і наші втікачі!
4- Втікачі-блукачі!..
6- Віддайте мою Кришталеву корону! І Дідусеву шапку!
Ті злякано віддають.
1- Чи ти ба! Не перевернуті. Справжні!
2- Ага! Пробачте нас!
1,3- Пробачте! Ми теж хочемо на Новорічне свято!
4- Вас? На свято? А що ви вмієте?
1- Веселиться!
2- Танцювать!
3- Хороводи водить!
4- Запитаємо глядачів, чи згодні вони на вашу присутність.
Запитує
А тепер наступає час оголошення Новорічного свята!
Дід Мороз та Снігурка оголошує про прихід Нового року. Дзвенять Новорічні куранти.
Далі – святковий хоровод.