Відповіді на завдання та задачі екзамену з фізики (2 частина)

Скачати файл
(немає оцінок)
Завантаження...

Увага! На сайті не відображаються формули та малюнки. Для того щоб їх бачити, необхідно скачати doc-файл!

Розділ 1

Задачі рівня складності A

1A1 Що називають механічним рухом?

а) зміна положення тіл або частин тіла одне відносно одного з плином часу;

1A2  Вектор переміщення це:

б) вектор, що з’єднує початкову і кінцеву точки руху;

1A3  Траєкторія − це:

в) це множина всіх тих точок, через які послідовно проходить тіло за час руху в даній системі відліку;

1A4  Шлях − це:

г) довжина траєкторії, вздовж якої відбувався рух тіла;

1A5  Переміщення − це:

д) найкоротша віддаль між початковим і кінцевим положеннями тіла, яке воно здійснило за деякий проміжок часу.

1А6  Законом руху тіла по заданій траєкторії є:

а) рівність, що виражає залежність довжини шляху від часу;

1A7  Радіус-вектор це:

б) величина, яка одночасно вказує на напрям і віддаленість від точки відліку до предмету;

1A8  Швидкість рівномірного руху – це

в) кількісна міра стану руху тіла, яка дорівнює відношенню вектора переміщення, до проміжку часу, за який це переміщення відбулося;

1A9  Середня швидкість нерівномірного руху це:

г) швидкість такого рівномірного руху, під час якого тіло пройшло б той самий шлях за той самий час, якщо б воно рухалось рівномірно;

1A10  Миттєва швидкість це:

              д) це векторна величина, що дорівнює першій похідній радіус-вектора рухомої точки по часу.

1A11  Нерівномірний рух це:

а) рух під час якого за однакові проміжки часу тіло проходить різний шлях;

1A12          Принцип незалежності рухів твердить:

б) в даній системі відліку рух тіла відносно кожної з координатних осей є незалежним, проекції не впливають одна на одну, і додаються як незалежні величини;

1A13  Фізична величина, яка є кількісною мірою всіх змін вектора швидкості, називається:

в) повним прискоренням руху тіла;

1A14          Та частина повного прискорення, від якої залежить зміна модуля вектора швидкості, називається:

г) тангенціальним прискоренням;

1A15          Та частина повного прискорення, від якої залежить зміна напряму вектора швидкості, називається:

д) нормальним прискоренням;

1A16          Рух, під час якого модуль швидкості за однакові проміжки часу змінюється на однакову величину, називається:

              а) рівнозмінним рухом;

1A17          Абсолютно тверде тіло це:

б) уявне тіло, яке зовсім не деформується під впливом прикладених до нього сил;

1A18  Поступальний рух твердого тіла

в) це є такий рух, при якому довільна пряма лінія, проведена в тілі, і незмінно зв’язана з ним, залишається паралельною сама собі; під час поступального руху тіла, всі його точки володіють однаковими швидкостями і прискореннями;

1A19         Обертовий рух –

г) це такий рух, при якому всі точки твердого тіла описують кола, центри яких лежать на одній прямій, яка є віссю обертання;

1A20          Кутовою швидкістю тіла, що рівномірно обертається, називається:

д) фізична величина , яка пропорційна куту, на який повернеться радіус-вектор, і обернено пропорційна до проміжку часу, за який цей поворот відбувся.

1A21          Частотою обертання називається:

а)  число обертів за одиницю часу;

1A22          Періодом обертання називається:

б) один повний оберт, що тіло здійснить за деякий час;

1A23         Кутове прискорення у випадку рівнозмінного обертання представляє собою:

в) фізичну величину, прямо пропорційну зміні кутової швидкості і обернено пропорційну тому проміжку часу, за який ця зміна відбулася;

1A24          Законом руху тіла по заданій траєкторії є:

г) рівність, що виражає залежність довжини шляху від часу;

1A25  Рівність  виражає:

д) миттєву швидкість в точці.

1A26          Рівність  виражає:

а) величину миттєвої швидкості;

1A27          Рівності  виражають

              б) закон рівнозмінного руху;

1A28          Рівність  виражає:

в) кривизну траєкторії;

1A29  Рівність  виражає:

г) вивід формули нормального прискорення при поступальному русі;

1A30  Рівність  виражає:

д) повне прискорення при криволінійному русі.

1A31          Рівність  виражає:

а) кутову швидкість;

1A32          Рівність  виражає:

б) зв’язок між кутовою та лінійною швидкостями;

1A33          Рівняння  виражає

              в) миттєве кутове прискорення;

1A34          Рівність  виражає:

г) тангенціальне прискорення при обертовому русі;

1A35          Рівність  виражає:

д) нормальне прискорення при обертовому русі.

1A36          Рівність  виражає:

а) вивід рівняння рівнозмінного обертового руху;

Задачі рівня складності B

1B1  Твердження є вірним:

д) значення кутової швидкості даного обертового руху твердого тіла не залежить від вибору точки на ньому, оскільки кут, на який повертається за даний час радіус ОВ, не залежить від положення точки В.

1B2  Твердження є вірним:

д) вектор кутової швидкості  лежить на осі обертання, його напрям визначається за правилом свердлика і сам по собі є аксіальним вектором, на відміну від звичайного вектора він немає конкретної точки прикладання.

1B3  Твердження є вірним:

д) модуль вектора нормального прискорення в деякій точці є прямо пропорційним квадрату швидкості і обернено пропорційним радіусу заокруглення траєкторії в тій же точці, і напрямлений перпендикулярно до напряму вектора швидкості у бік центра кривизни траєкторії.

1B4  Твердження є вірним:

д) для прямолінійного руху тангенціальне прискорення дорівнює повному прискоренню тіла (точки), оскільки зміни напряму швидкості під час прямолінійного руху не відбувається.

1B5  Твердження є вірним:

д) тангенціальне прискорення за напрямком співпадає з вектором швидкості і напрямлене по дотичній до траєкторії, а модуль і знак визначаються співвідношенням: .

1B6  Твердження є вірним:

д) за законом руху, усі рухи поділяють на рівномірні і нерівномірні.

1B7  Твердження є вірним:

д) оскільки, швидкість характеризується вектором переміщення, то маємо право твердити, що швидкість − це є векторна величина, а напрям цього вектора визначається за траєкторією руху тіла.

1B8  Твердження є вірним:

д) середня швидкість на деякому шляху − це швидкість такого рівномірного і прямолінійного руху, при якому точка перейшла з положення М1 в положення М2 за той самий проміжок часу, за який відбулося істинне переміщення по дузі.

1B9  Твердження є вірним:

д) величина миттєвої швидкості чисельно дорівнює границі відношення довжини шляху до проміжку часу як і у випадку прямолінійного руху.

1B10          Твердження є вірним:

д) фізична величина, яка є кількісною мірою всіх змін вектора швидкості, називається повним прискоренням руху тіла; та частина повного прискорення, від якої залежить зміна модуля вектора швидкості, називається тангенціальним прискоренням, а та частина повного прискорення, від якої залежить зміна напряму вектора швидкості, називається нормальним прискоренням.

1B11          Твердження є вірним:

д) для кола величини радіусу i кривизни траєкторії є сталими в усіх точках, а у випадку прямої лінії радіус i кривизна траєкторії є рівними нулю.

1B12          Твердження є вірним:

д) повне прискорення а, під час криволінійного руху, дорівнює векторній сумі нормального і тангенціального прискорень: а напрям цього вектора утворює деякий  кут α з радіус-вектором R, або деякий кут β з дотичною де:  і .

Розділ 2

Задачі рівня складності A

2A1  Твердження «Тіла, вільні від зовнішнього впливу, зберігають стан спокою або рівномірного прямолінійного руху відносно Землі.» виражає:

б) закон інерції Галілея;

2A2  Усі системи відліку, для яких виконується перший закон Ньютона, отримали назву:

в) інерціальних систем відліку;

2A3  Твердження «Всі дії, які можуть викликати рух, є двосторонніми, носять характер взаємодії тіл; під час любої дії одного тіла на інше виникає одночасна, рівна за модулем і протилежна за напрямком відповідна дія другого тіла на перше. виражає:

           г) характер взаємодії між тілами;

2A4  Фізична величина, яка кількісно характеризує взаємодію між тілами, під час якої тіла набувають прискорення, або деформуються, характеризує:

д) силу.

2A5  Сила:

а) характеризується модулем, напрямком і точкою прикладання, це векторна величина, оскільки вона підчиняється правилу векторного додавання;

2A6  Твердження «Cили взаємодії двох тіл в інерціальній системі відліку рівні за модулем і протилежні за напрямком, діють вздовж прямої, на якій лежать центри мас цих тіл.» виражає:

б) третій закон Ньютона;

2A7  Мірою інертності тіла при поступальному русі є:

           в) маса;

2A8  Твердження «Вектор сили, що діє на матеріальну точку, дорівнює добутку маси точки на вектор прискорення, яке виникає під час дії цієї сили.» виражає:

г) другий закон Ньютона;

2A9  Твердження «Якщо на матеріальну точку діють одночасно декілька сил, то кожна з цих сил надає матеріальній точці прискорення, що визначається за ІІ законом Ньютона так, ніби інших сил не було.» виражає:

д) принцип незалежності дії сил.

2A10          Cили, що виникають у процесі руху одних тіл, або їхніх частин по поверхні інших, і напрямлені по дотичних до поверхонь тіл та перешкоджають відносному їх переміщенню, називають:

а) сили тертя;

2A11          Тертя, що виникає під час відносного переміщення твердих тіл, які дотикаються, називається:

б) зовнішнім;

2A12          Тертя, що виникає під час відносного руху між твердим тілом і рідиною або газом, а також між шарами цих середовищ, називають:

в) внутрішнім;

2A13          Cили, які виникають під час намагання викликати відносний рух тіл, що дотикаються, називаються:

г) тертя спокою;

2A14          Рівність  виражає:

д) закон Ньютона для сил внутрішнього тертя.

2A15          Коли вимушуюча сила набуває значення, яке рівне максимальній силі тертя спокою, тоді виникає:

а) тертя ковзання;

2A16          Обертання тіла навколо миттєвої вісі, яка завжди є паралельною до поверхні того тіла, по якому відбувається рух тіла, називають:

б) коченням;

2A17          Рівність  описує:

в) рівняння Кулона для тертя спокою;

2A18          Довільні зміни форми, розмірів і об’єму тіла називають:

г) деформацією;

2A19          Деформацію, яка зникає після припинення дії прикладених сил, називають:

д) пружною .

2A20          Деформацію, яка повністю або частково зберігається в тілі після припинення дії зовнішніх сил, називають:

а) пластичною;

2A21  На рисунку ділянка кривої  характеризує :

             б) ту ділянку коли сила пропорційна зміщенню;

2A22          Під час пружної деформації внутрішні пружні сили                 

можна визначити через зовнішні сили, що діють на тіло, а ці внутрішні сили характеризуються:

в) механічним напруженням;

2A23          Величину, що дорівнює відношенню результуючих пружних сил до площі перерізу тіла на яку вони діють, називають:

г) механічним напруженням;

2A24          Рівність  виражає:

д) модуль Юнга.

2A25          Зовнішня сила, що припадає на одиницю площі поперечного перерізу стержня під час процесу деформації, називається:

а) зусиллям;

2A26          Якщо діюча сила пружності  напрямлена перпендикулярно до поверхні , то напруження, що виникає в тілі називаються:

б) нормальним;

2A27          Якщо діюча сила пружності  напрямлена по дотичній до поверхні , то напруження, що виникає в тілі називаються:

в) тангенціальним;

2A28          Рівність  виражає:

в) відносну деформацію;

2A29          Рівність  виражає:

в) залежність напруження від деформації;

2A30          Фізична величина, яка чисельно дорівнює механічному напруженню при відносній деформації стержня рівній одиниці, носить назву:

б) модуль Юнга;

2A31          Рівність  стосується:

в) фізичного змісту модуля Юнга;

2A32          Рівність  описує:

в) коефіцієнт сили пружності;

2A33          Рівність  виражає:

в) закон Гука;

2A34          Рівність  описує:

в) відносну поперечну деформацію;

2A35          Рівність  описує:

в) коефіцієнт Пуассона;

2A36          Відношення відносної поперечної деформації тіла до відносної поздовжньої деформації називають:

б) коефіцієнтом Пуассона;

2A37          Рівність  описує:

в) відносний зсув;

2A38          Рівність  описує:

в) абсолютний зсув;

2A39          Рівність  виражає:

в) сколююче зусилля;

2A40          Рівність  виражає:

в) відносний зсув пропорційний сколюючому зусиллю;

2A41          Рівність  описує:

в) закон Гука при деформації зсуву;

2A42          Рівність  описує

        в) процес деформації;

2A43          Рівність  описує:

в) процес об’ємної деформації;

2A44          Рівність  описує:

в) процес деформації;

2A45          Деформацію, що виникає в стержні, коли один кінець його закріпити, а другий закручувати, називають:

б) крученням;

2A46          Рівність  виражає:

в) закон Гука при деформації кручення;

2A47          Рівність  виражає:

в) коефіцієнт жорсткості стержня на кручення;

Задачі рівня складності B

2B1  Твердження є невірним:

а) довільне тіло, що отримало яку-небудь горизонтальну швидкість відносно Землі, зберігає її, і для його зупинки кожен раз ми повинні затратити деяке зусилля;

2B2  Твердження є невірним:

б) довільне тіло, що отримало яку-небудь горизонтальну швидкість відносно Землі, зберігає її, і для його зупинки затрати зусилля є непотрібними;

2B3  Твердження є невірним:

в) під час неперервного зменшення впливу оточуючих тіл, горизонтальний рух любого тіла відносно Землі необмежено наближається до рівнозмінного криволінійного руху;

2B4  Твердження є невірним:

г) тіла, вільні від зовнішнього впливу, не зберігають стан спокою або рівномірного прямолінійного руху відносно Землі;

2B5  Твердження є невірним:

д) усі системи відліку, для яких виконується перший закон Ньютона, отримали назву неінерціальних систем відліку; землю ми можемо вважати інерціальною системою лише для вказаних обмежених інтервалів часу і віддалей.

2B6  Твердження є невірним:

а) дії навколишніх тіл не можуть змінити модуль і напрямок швидкості даного тіла;

2B7  Твердження є невірним:

б) дія навколишніх тіл призводить до виникнення прискорення і цим не змінює стан руху даного тіла;

2B8  Твердження є невірним:

в) всі дії тіл одне на одне не є двосторонніми, хоча і носять характер взаємодії; г) усякій дії є рівна за модулем і протилежна за напрямом протидія;

2B9  Твердження є невірним:

г) усякій дії ніколи немає рівної за модулем і протилежної за напрямом протидії;

2B10          Твердження є невірним:

д) дві сили завжди можуть компенсувати одна одну, навіть якщо вони прикладені до різних точок.

2B11          Твердження є невірним:

а) дія навколишніх сил на тіло, призводить до виникнення прискорення, величина прискорення не залежить від властивостей рухомого тіла, які називають інертними;

2B12          Твердження є невірним:

б) маса скалярна величина, вона не є адитивною, тобто, маса тіла не дорівнює сумі мас всіх частинок цього тіла, відповідно, маса довільної механічної системи не дорівнює сумі мас всіх матеріальних точок, на які уявно можна розбити цю систему;

2B13          Твердження є невірним:

в) другий закон Ньютона справедливий не лише в інерціальних системах відліку

2B14          Твердження є невірним:

г) взаємозв’язок між трьома основними характеристиками тіл знаходиться у фізичному змісті першого закону Ньютона;

2B15          Твердження є невірним:

д) під час дії на тіло або матеріальну точку кількох сил виконується принцип незалежності рухів.

2В16          Твердження є невірним:

а) За принципом незалежності дії сил результуюче прискорення визначається векторним добутком усіх прискорень, а рівнодійна сила − наведеною формулою  Силу F називають рівнодійною або головним вектором зовнішніх сил.

2B17          Твердження є невірним:

б) Якщо дві сили, прикладені до однієї точки, і напрямлені під деяким кутом одна до одної, то рівнодійна цих сил визначається за правилом векторного добутку, а її модуль за формулою: .

2B18          Твердження є невірним:

в) Не знаючи механічних властивостей твердих тіл, рідин, газів, ми все ж зможемо розв’язувати основні завдання механіки, а саме: за відомими прискореннями розрахувати механічний рух.

2B19          Твердження є невірним:

г) Для розуміння природи тих чи інших сил, необов’язково вивчити механічні властивості тіл, достатньо розглянути рух, який може відбуватися між тілами.

2B20          Твердження є невірним:

д) Зауважимо також, що і окремі частини тіл у вільному стані ніколи не здатні зберігати незмінним своє розміщення одні відносно одних.

2B21          Твердження є невірним:

а) На основі спостережень за здатністю тіл зберігати свою форму і об’єм в умовах Землі, усі тіла поділили на три групи: тверді, кристалічні і аморфні.

2B22          Твердження є невірним:

б) Твердими тілами називають такі тіла, які у вільному стані здатні зберігати лише форму, а об’єм − змінним, тобто не такими, яких їм надали.

2B23          Твердження є невірним:

в) Зауважимо також, що і окремі частини твердих тіл у вільному стані не здатні зберігати незмінним своє розміщення одні відносно одних.

2B24          Твердження є невірним:

г) Рідинами називають такі тіла, які в земних умовах не здатні зберігати об’єм, але здатні зберігати форму. До характеристики рідин додамо ще й те, що всі її частини не здатні вільно рухатись одна відносно одної.

2B25          Твердження є невірним:

д) Газоподібними тілами або газами називають такі тіла, які в земних умовах здатні зберігати і об’єм, і форму.

2B26          Твердження є невірним:

а) Механічний рух не завжди супроводжується втратами енергії.

2B27          Твердження є невірним:

б) Сили тертя − це сили, що виникають у процесі руху одних тіл, або їхніх частин по поверхні інших, вони напрямлені по напрямку руху тіл і перешкоджають відносному їх переміщенню.

2B28          Твердження є невірним:

в) Тертя, що виникає під час відносного переміщення твердих тіл, які дотикаються, називається внутрішнім або сухим.

2B29          Твердження є невірним:

г) Тертя, що виникає під час відносного руху між твердим тілом і рідиною або газом, а також між шарами цих середовищ, називають зовнішнім, або в’язким.

2B30          Твердження є невірним:

д) Саме по собі зовнішнє тертя поділяють на сухе і мокре.

2B31          Твердження є невірним:

а) Величина сил тертя спокою може приймати значення від нуля до деякого мінімального значення, після якого починає діяти сила тертя ковзання (кочення).

2B32 Твердження є невірним:

б) Сила тертя ковзання завжди є трошки більшою, за силу тертя спокою: .

2B33          Твердження є невірним:

в) Максимальна сила тертя спокою визначається тим, що сила тертя спокою пропорційна тиску:

2B34          Твердження є невірним:

г) Безрозмірний коефіцієнт пропорційності μ, називають коефіцієнтом тертя кочення.

2B35          Твердження є невірним:

д) При одній і тій же силі нормального тиску максимальна сила тертя спокою (а отже, і коефіцієнт μ) залежить від фізичної природи тіл, що дотикаються та їх відносної швидкості.

2B36          Твердження є невірним:

а) При однаковій силі нормального тиску максимальна сила тертя спокою залежить від площі дотику цих поверхонь.

2B37          Твердження є невірним:

б) При збільшенні якості (чистоти) оброблених поверхонь, що дотикаються, сили тертя спокою і ковзання зменшуються.

2B38          Твердження є невірним:

в) У грубо обробленої поверхні основну роль у виникненні сил тертя відіграє молекулярне зчеплення, а при високій чистоті поверхні − зчеплення нерівностей.

2B39          Твердження є невірним:

г) Максимальна сила тертя спокою не залежить від того, скільки часу тіла знаходяться у контакті одне з одним.

2B40          Твердження є невірним:

д) При значній силі нормального тиску і довготривалому контакті відбувається пластична деформація виступів на поверхні тіл. Через «сплющення» виступів збільшується площа контакту і зростає роль молекулярного зчеплення, а це сприяє злипанню тіл і призводить до зниження максимальної сили тертя спокою.

2B41          Твердження є невірним:

а) Сила тертя ковзання, що діє на одне з двох взаємодіючих тіл, має напрям що співпадає зі швидкістю цього тіла по відношенні до другого.

2B42          Твердження є невірним:

б) Модуль сили тертя ковзання не залежить від матеріалу тіл та стану поверхонь, а також від відносної швидкості руху тіл.

2B43          Твердження є невірним:

в) Зі збільшенням швидкості сила тертя ковзання спочатку зростає, а потім знову починає спадати.

2B44          Твердження є невірним:

г) Збільшення сили тертя ковзання при невеликих швидкостях пояснюється тим, що під час руху тіла, мікроскопічні виступи, які є на його поверхні, не встигають «западати» в заглиблення поверхні другого тіла як це є під час спокою. Оскільки деформуються лише верхівки виступів, то сила пружного опору збільшується.

2B45          Твердження є невірним:

д) А зменшення сили тертя ковзання при великих швидкостях, пов’язане з руйнуванням виступів і їх роздробленням.

2B46          Твердження є невірним:

а) Нагрівання поверхонь, що труться, пояснюється тим, що під час «зриву» зачеплених виступів, вони вже не коливаються, і не перетворюють тим самим в теплоту енергію пружної деформації.

2B47          Твердження є невірним:

б) Сили тертя ковзання не залежать від сили нормального тиску на поверхню ковзання.

2B48          Твердження є невірним:

в) При однаковій швидкості сила тертя ковзання більша у тому випадку, де меншою є сила нормального тиску.

2B49          Твердження є невірним:

г) Коефіцієнт тертя ковзання не залежить від матеріалу і стану поверхні тіла, а лише від відносної швидкості руху.

2B50          Твердження є невірним:

д) Кочення відрізняється від обертання як такого тим, що під час кочення «миттєва» вісь, навколо якої крутиться тіло не може змінювати свою орієнтацію відносно двох точок на тілі, які є діаметрально протилежними, а під час обертання тіла це відбувається.

2B51          Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт тертя кочення є величина безрозмірна.

2B52          Твердження є невірним:

б) Коефіцієнт тертя кочення залежить від швидкості кочення і радіусу тіла, але не залежить від матеріалу, з якого виготовлені тіла, що взаємодіють, і від стану чистоти поверхні.

2B53          Твердження є невірним:

в) Коефіцієнт тертя кочення збільшується зі збільшення твердості матеріалів і чистоти обробки поверхні.

2B54          Твердження є невірним:

г) Сила тертя кочення для тіл з тих самих матеріалів є більшою ніж сила тертя ковзання.

2B55          Твердження є невірним:

д) В техніці підшипники кочення мають менше застосування ніж підшипники ковзання.

2B56          Твердження є невірним:

а) Якою саме буде деформація залежить лише від природи тіла, а не від прикладених сил.

2B57          Твердження є невірним:

а) Під час деформації тіла не відбувається зміщення його частинок відносно положень рівноваги в інші положення.

2B58          Твердження є невірним:

а) Зміщенню частинок тіла відносно положень рівноваги під час явища деформації протидіють сили внутрішнього тертя.

2B59          Твердження є невірним:

а) В механіці розглядають як зовнішні сили, що діють між окремими частинками деформованого тіла.

2B60          Твердження є невірним:

а) Сили, що протидіють зміщенню частинок тіла в процесі його деформації мають не електричне походження і не є результуючими сил притягання і відштовхування між зарядженими частинками.

2B61          Твердження є невірним:

а) Внутрішню силу, що діє на одиницю площі перерізу стержня, називають внутрішнім напруженням або просто сколюючим зусиллям, що виникає під дією зовнішньої сили.

2B62          Твердження є невірним:

а) Для неоднорідного тіла (стержня) при неоднорідній деформації напруження дорівнює зусиллю.

2B63          Твердження є невірним:

а) Означення модуля Юнга має неформальний характер.

2B64          Твердження є невірним:

а) Відносне видовження є прямо пропорційним сколюючому зусиллю.

2B65          Твердження є невірним:

а) Величина, обернена до коефіцієнта пружності, називається коефіцієнтом Пуассона.

2B66          Твердження є невірним:

а) Внутрішню силу, що діє на одиницю площі перерізу стержня, називають внутрішнім напруженням або просто модулем Юнга, що виникає під дією зовнішньої сили.

2B67          Твердження є невірним:

а) Для однорідного тіла (стержня) при однорідній деформації напруження обернено пропорційне зусиллю.

2B68          Твердження є невірним:

а) При малих деформаціях напруження, що виникає всередині тіла, є оберненопропорційним до відносної деформації.

2B69          Твердження є невірним:

а) Під час деформації розтягу чи стиску відбувається зміна обємних розмірів тіл, яка характеризується відносним поперечним стиском чи розтягом.

2B70          Твердження є невірним:

а) Відносне видовження є обернено пропорційним розтягуючому зусиллю.

2B71          Твердження є невірним:

а) Модуль Юнга залежить лише від матеріалу стержня (конструкції) а не від його фізичного стану (температури, попередньої обробки).

2B72          Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт Пуассона залежить не тільки від матеріалу а є величина стала для кожної температури, яка характеризує пружні властивості ізотропних тіл.

2B73          Твердження є невірним:

а) При малій деформації відносний зсув дорівнює виміряному в градусах куту зсуву.

2B74          Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт зсуву − константа, що залежить не лише від роду матеріалу…

2B75          Твердження є невірним:

а) Модуль зсуву − це величина, пропорційна до коефіцієнта зсуву.

2B76          Твердження є невірним:

а) При статичній та однорідній деформації пружне тангенціальне напруження, що виникає в тілі, буде оберненим по модулю, але рівним за напрямком сколюючому зусиллю.

2B77          Твердження є невірним:

б) Відносний зсув є оберненопропорційним до сколюючого зусилля.

2B78          Твердження є невірним:

в) Сколююче зусилля чисельно дорівнює силі, що діє на одиницю площі поверхні і спрямоване по нормалі (перпендикулярно) до цієї поверхні.

2B79          Твердження є невірним:

г) Для більшості однорідних ізотропних тіл модуль зсуву чисельно дорівнює модулю Пуассона.

2B80          Твердження є невірним:

д) Модуль зсуву − це величина, що пропорційна до коефіцієнта зсуву.

2B81          Твердження є невірним:

а) Деформації розтягу (стиску) і зсуву належать до неоднорідних деформацій (всі елементи тіла деформовані неоднаково).

2B82          Твердження є невірним:

б) Неоднорідні деформації − це такі деформації тіл під час яких при переході від однієї точки до іншої елементи тіла деформовані однаково.

2B83          Твердження є невірним:

в) До однорідних деформацій належать деформації кручення і згину.

2B84          Твердження є невірним:

       г) Між модулями пружності N і E та коефіцієнтом Пуассона існує зв’язок, оскільки вони є характеристиками різних процесів, під час яких відбувається переміщення атомів у кристалічній ґратці під дією зовнішніх сил.

2B85          Твердження є невірним:

д) При статичній та однорідній деформації пружне тангенціальне напруження, що виникає в тілі, буде рівним по модулю, і за напрямком сколюючому зусиллю.

2B86          Твердження є невірним:

а) Якщо зовнішня сила, що діє на тіло, розподілена не по всій його поверхні, то зумовлена нею деформація буде об’ємною.

2B87          Твердження є невірним:

б) Деформація усестороннього стиску (розтягу) або об’ємна деформація, це така деформація, під час якої відбувається не лише зміна об’єму, і форма не залишається тією ж.

2B88          Твердження є невірним:

         в) Поздовжній розтяг (стиск) тіла супроводжується поперечним звуженням (потовщенням), але це не призводить до зміни об’єму тіла.

2B89          Твердження є невірним:

г) Величиною об’ємної деформації є абсолютна зміна довжини.

2B90          Твердження є невірним:

д) Коефіцієнтом стисливості є фізична величина, яка чисельно дорівнює абсолютній зміні об’єму тіла при усесторонній дії на нього тиску рівного одиниці.

2B91          Твердження є невірним:

а) Кручення − деформація однорідного зсуву, − вона виникає в стержні, якщо один кінець його закріпити, а другий − закручувати.

2B92          Твердження є невірним:

а) При крученні різні поперечні перерізи стержня будуть повертатися на однакові кути відносно закріпленої основи стержня.

2B93          Твердження є невірним:

а) Під час кручення об’єм тіла змінюється, оскільки змінюються і переріз і довжина стержня.

2B94          Твердження є невірним:

а) Кут, на який повернеться основа стержня під час деформації кручення, називають кутом зсуву або кутом кручення.

2B95          Твердження є невірним:

а) Кут закручування верхньої площини, при деформації кручення, пропорційний силі, прикладеній по дотичній до поверхні у нижній частині стержня.

2B96          Твердження є невірним:

а) Під час закручування стержня в ньому в середині виникають сили пружності, які створюють пружні напруження, що неврівноважують зовнішній момент закручування.

2B97          Твердження є невірним:

        б) Пружні властивості реальних тіл в залежності від їхньої деформації, вивчають за так званою діаграмою сил тертя.

2B98          Твердження є невірним:

в) З діаграми деформації видно, що закон Гука виконується в досить широких межах зміни деформацій і напружень.

2В99          Твердження є невірним:

      г) Верхню межу напруження при якій ще виконується лінійна залежність між  і  називають межею текучості.

2B100        Твердження є невірним:

д) Граничне напруження, при якому ще не виникає залишкова деформація, називають межею текучості.

2B101        Твердження є невірним:

      а) За межею пружності в тілах виникають деформації, що не зберігаються після припинення дії зовнішніх сил, це − так звана, зона текучості.

2B102        Твердження є невірним:

б) Якщо повторно деформувати тіло в області між межею пропорційності та межею пружності, то межа пружності його зменшиться.

2B103        Твердження є невірним:

в) Зростання межі пружності тіла внаслідок його повторних деформацій називають межею міцності.

2B104        Твердження є невірним:

г) Напруження, при якому виявляється помітна залишкова деформація (~0,2%), називають межею пропорційності.

2B105        Твердження є невірним:

д) За межею текучості лежить область пропорційності − неперервне зростання деформації тіла з часом при майже сталому напруженні.

2B106        Твердження є невірним:

а) Максимальне напруження , що виникає в тілі перед початком його руйнування, називають межею пропорційності.

2B 107       Твердження є невірним:

б) При напруженнях нижче межі пропорційності в одному з перерізів тіла його діаметр зменшується і утворюється «шийка», в якій відбувається руйнування.

2B108        Твердження є невірним:

в) Пружність і пластичність тіл не залежить від температури, тиску та структури матеріалу.

2B109        Твердження є невірним:

г) Після початку дії зовнішньої сили, деформація досягає певного значення відразу, а не через деякий проміжок часу.

2B110        Твердження є невірним:

д) Після припинення дії зовнішньої сили, деформація зникає миттєво.

2B111        Твердження є невірним:

а) При зміні зовнішнього навантаження залежність напруження, що виникає в тілі, (під час розтягу, стиску), від відносного видовження виражається кривою яку називають петлею непружного гістерезису.

2B112        Твердження є невірним:

б) Явище пружного гістерезису полягає у співпаданні деформації від зміни напруження.

2B113        Твердження є невірним:

в) Площа петлі гістерезису є обернено пропорційною до енергії, яка виділяється в тілі (спричинює нагрівання) при кожному циклі періодично змінюваної деформації.

2B114        Твердження є невірним:

г) Для зменшення нагрівання, яке негативно впливає на пружні властивості тіл, важливі деталі машин виготовляють з матеріалів з широкою петлею гістерезису.

2B115        Твердження є невірним:

д) Пояснення пружної післядії та гістерезису базується на внутрішній будові тіл, бо всі тіла і навіть монокристали, складаються з мікроскопічних областей, які певним чином ізольовані.

Розділ 3

Задачі рівня складності A

3A1  Фізична величина, що дорівнює добутку маси матеріальної точки на її швидкість, називається:

б) імпульсом матеріальної точки;

3A2  Рівність  виражає:

в) основне рівняння динаміки поступального руху точки;

3A3  Рівність  виражає:

в) зміну імпульсу матеріальної точки;

3A4  Рівність  виражає:

в) закон зміни імпульсу механічної системи;

3A5  Рівність  описує:

в) вивід закону зміни імпульсу механічної системи;

3A6  Рівність  виражає:

в) означення центра мас;

3A7  Рівність  виражає:

в) означення центра мас;

3A8  Рівність  описує:

в) елементарну роботу сили на малому шляху переміщення;

3A9  Функція U, яка залежить тільки від положення точки, різниця її значень між початковим і кінцевим положеннями і дорівнює роботі при переміщенні матеріальної точки між цими положеннями називається:

б) потенціальною енергією матеріальної точки в полі консервативних сил;

3A10          Рівність  описує:

в) потенціальну енергію матеріальної точки в полі консервативних сил;

3A11          Рівність  описує:

в) потенціальну енергію в полі сил тяжіння поблизу поверхні землі;

3A12          Рівність  описує:

в) потенціальну енергію пружно деформованого тіла;

3A13         Робота, виконана зовнішньою силою при пружній деформації, накопичується:

б) в об’ємі стержня у вигляді потенціальної енергії;

3A14  Відношення елементарної роботи, виконаної силою за малий проміжок часу до величини цього часу називають:

б) потужністю сили;

3A15          Рівність  описує:

в) потужність сили;

3A16          Рівність  описує:

в) роботу неконсервативних сил

3A17          Рівність  описує:

в) кінетичну енергію матеріальної точки

3A18          Рівність  стосується:

а) виводу закону зміни повної механічної енергії системи;

3A19          Рівність  описує:

б) зміну кінетичної енергії системи;

3A20          Рівність виражає:

в) зміну потенціальної енергії;

3A21          Рівність  виражає:

г) зміну повної механічної енергії системи;

Задачі рівня складності B

3B1  Твердження є невірним:

а) Основний закон динаміки поступального руху матеріальної точки твердить, що швидкість зміни імпульсу матеріальної точки обернено пропорційна діючій на неї силі.

3B2  Твердження є невірним:

а) Основний закон динаміки матеріальної точки виражає принцип причинності в класичній механіці, оскільки він встановлює різночасний зв’язок між зміною з плином часу стану руху і положення в просторі матеріальної точки, і діючої на неї сили.

3B3  Твердження є невірним:

а) Величину вектора  називають елементарним вектором сили за малий проміжок часу її дії.

3B4  Твердження є невірним:

а) Зміна імпульсу матеріальної точки за малий проміжок часу дорівнює елементарному імпульсу за той же проміжок часу результуючої всіх мас, що діють на цю матеріальну точку.

3B5  Твердження є невірним:

а) Усі тіла, що не входять у дану механічну систему називають внутрішніми тілами, а сили, що діють з боку цих тіл на тіла механічної системи, − зовнішніми силами.

3B6  Твердження є невірним:

а) Зміна імпульсу матеріальної точки за малий проміжок часу дорівнює елементарному імпульсу за той же проміжок часу результуючої всіх прискорень, що діють на цю матеріальну точку.

3B7  Твердження є невірним:

а) Усі тіла, що не входять у дану механічну систему називають зовнішніми тілами, а сили, що діють з боку цих тіл на тіла механічної системи, − внутрішніми силами.

3B8  Твердження є невірним:

а) Зовнішніми силами називають сили взаємодії частин самої системи.

3B9  Твердження є невірним:

а) Геометрична сума всіх внутрішніх сил, що діють на систему називається головним вектором зовнішніх сил

3B10          Твердження є невірним:

а) Імпульсом механічної системи називається вектор, що дорівнює векторній сумі мас всіх матеріальних точок цієї системи.

3B11          Твердження є невірним:

а) Центром мас (центром інерції) системи матеріальних точок називається геометрична точка С, радіус-вектор якої дорівнює різниці суми добутків мас всіх матеріальних точок системи на їх радіус-вектори плюс маса всієї системи

3B12          Твердження є невірним:

б) Центр мас − це геометрична точка, для якої сума добутків мас всіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему на їх радіус-вектори, проведені з цієї точки, дорівнює головному вектору зовнішніх сил.

3B13          Твердження є невірним:

в) Швидкість центра мас механічної системи дорівнює відношенню імпульсу цієї системи до її прискорення.

3B14          Твердження є невірним:

г) Закон руху центра мас твердить, що центр мас механічної системи рухається як матеріальна точка, маса якої дорівнює масі всієї системи і на яку діє сила, рівна головному вектору прикладених до системи внутрішніх сил.

3B15          Твердження є невірним:

д) Внутрішні сили взаємодії частин системи можуть викликати зміни швидкостей цих частин, але вони ще й можуть вплинути на сумарний імпульс цілої системи і на швидкість її центра мас.

3B16          Твердження є невірним:

а) Закон зміни імпульсу механічної системи каже, що зміна імпульсу з часом механічної системи дорівнює головному вектору внутрішніх сил, що діють у цій системі.

3B17          Твердження є невірним:

б) Закон збереження імпульсу твердить, що імпульс замкнутої системи змінюється з плином часу.

3B18          Твердження є невірним:

в) Закон збереження імпульсу на відміну від законів Ньютона є справедливим тільки в рамках класичної механіки Ньютона.

3B19          Твердження є невірним:

г) Центром мас (центром інерції) системи матеріальних точок називається геометрична точка С, радіус-вектор якої дорівнює сумі добутків мас всіх матеріальних точок системи на їх радіус-вектори.

3B20          Твердження є невірним:

д) Центр мас − це геометрична точка, для якої сума добутків мас всіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему на їх радіус-вектори, проведені з цієї точки, дорівнює головному вектору всіх зовнішніх сил.

3B21          Твердження є невірним:

а) Внутрішні сили взаємодії частин системи можуть викликати зміни швидкостей цих частин, і вони можуть вплинути на сумарний імпульс системи і швидкість її центра мас.

3B22          Твердження є невірним:

б) Мірою різних форм руху матерії і відповідних їм взаємодій є скалярна величина, яка називається силою.

3B23          Твердження є невірним:

в) Механічна енергія не є мірою механічного руху деякої системи, а також не є мірою механічної взаємодії тіл системи ні одне з одним, ні з зовнішніми тілами.

3B24          Твердження є невірним:

г) Зміна механічної енергії відбувається не під впливом діючих сил а зовсім з інших причин.

3B25          Твердження є невірним:

д) Елементарною роботою сили на малому шляху прикладання сили є векторний добуток маси на радіус вектор переміщення.

3B26          Твердження є невірним:

а) Сила виконує роботу, якщо точка прикладання сили є нерухомою.

3B27          Твердження є невірним:

б) Сила виконує роботу, якщо кут α=±π/2, тобто, якщо сила напрямлена перпендикулярно до напрямку руху.

3B28          Твердження є невірним:

в) Сила, що діє на матеріальну точку, називається не консервативною, якщо робота цієї сили залежить лише від початкового і кінцевого положень точки.

3B29          Твердження є невірним:

г) Робота потенціальної сили залежить від вигляду траєкторії точки між початковим і кінцевим положеннями, і від закону руху точки вздовж траєкторії.

3B30          Твердження є невірним:

д) Робота консервативної сили вздовж замкнутої траєкторії ніколи не дорівнює нулю.

3B31          Твердження є невірним:

а) Робота потенціальної сили вздовж довільної замкнутої траєкторії не дорівнює нулю.

3B32          Твердження є невірним:

а) Сили взаємодії частин системи є не консервативними, якщо ці сили залежать тільки від взаємного розміщення всіх частин даної системи.

3B33          Твердження є невірним:

а) Якщо поле з часом не змінюється, і це поле діє на матеріальну точку з силою F, то таке поле називають не консервативним, якщо робота цієї сили вздовж замкненої траєкторії рівна нулю.

3B34          Твердження є невірним:

а) Систему матеріальних точок можна характеризувати потенціальною енергією, якщо на неї діють тільки не консервативні сили.

3B35          Твердження є невірним:

а) Потенціальною енергією матеріальної точки в полі не консервативних сил називається функція U, яка залежить тільки від положення точки; різниця її значень між початковим і кінцевим положеннями дорівнює роботі при переміщенні матеріальної точки між цими положеннями.

3B36          Твердження є невірним:

а) Робота консервативних сил при переміщенні матеріальної точки дорівнює збільшенню потенціальної енергії точки.

3B37          Твердження є невірним:

а) Робота, виконана зовнішньою силою при пружній деформації, накопичується в об’ємі стержня у вигляді кінетичної енергії.

3B38          Твердження є невірним:

а) Під час процесу деформації, який характеризується зменшенням відносної деформації від 0 до ε1, зовнішні сили не виконують роботу, а за рахунок цієї роботи виникає енергія пружної деформації.

3B39          Твердження є невірним:

а) Коли ж відносна деформація збільшується, то пружні сили за рахунок енергії пружної деформації виконують роботу.

3B40          Твердження є невірним:

а) Якщо здійснити повний цикл деформації тіла, то робота внутрішньої сили за цикл буде рівна площі фігури, обмеженої зовнішньою частиною петлі гістерезису і вісі абсцис.

3B41          Твердження є невірним:

а) Робота, що дорівнює площі, яка обмежена петлею пружного гістерезмсу витрачається  на подолання сил зовнішнього тертя в тілі і в результаті поповнює запас енергії молекулярно-теплового руху в середині тіла, у цьому полягає фізичний зміст площі, обмеженої петлею пружного гістерезису.

3B42          Твердження є невірним:

б) Отже, чим ширша петля пружного гістерезису, тим більше нагрівається деталь при її періодичних деформаціях. Тому деталі машин виготовляють із сортів сталі, для яких петля гістерезису є досить широкою.

3B43          Твердження є невірним:

          в) Один джоуль «1 Дж» дорівнює роботі сталої сили в один ньютон на переміщенні в один метр за умови, що напрям сили є перпендикулярним до напряму переміщення.

3B44          Твердження є невірним:

г) Для характеристики роботи, яку виконує сила за одиницю часу в механіці існує поняття потужності. Це є векторна величина.

3B45          Твердження є невірним:

д) Потужністю сили називають добуток елементарної роботи, виконаної силою за малий проміжок часу на величину цього часу.

3B46          Твердження є невірним:

а) Потужністю сили називають добуток елементарної роботи, виконаної силою за малий проміжок часу на величину цього часу.

3B47          Твердження є невірним:

б) Потенціальною енергією механічної системи називають енергію механічного руху цієї системи.

3B48          Твердження є невірним:

в) Зміна кінетичної енергії матеріальної точки відбувається під дією прикладеної до неї сили і дорівнює потужності, яку виконує ця сила.

3B49          Твердження є невірним:

г) Кінетична енергія механічної системи дорівнює добутку кінетичних енергій всіх частин (точок) цієї системи.

3B50          Твердження є невірним:

            д) Кінетична енергія матеріальної точки (чи системи) є мірою її механічного руху, вона вимірюється потужністю, яку може здійснити ця точка (система) при її гальмуванні до повної зупинки.

3B51          Твердження є невірним:

а) Кінетична енергія матеріальної точки (чи системи) є мірою її механічного руху, вона вимірюється потужністю, яку може здійснити ця точка (система) при її гальмуванні до повної зупинки.

3B52          Твердження є невірним:

б) Якщо робота А12>0, то над матеріальною точкою (системою) роботу виконують зовнішні сили і її кінетична енергія зменшується.

3B53          Твердження є невірним:

в) Якщо ж А12<0, то матеріальна точка (система) поглинає свою кінетичну енергію, здійснюючи роботу проти зовнішніх сил.

3B54          Твердження є невірним:

г) Якщо робота сили не залежить від форми траєкторії руху матеріальної точки (системи), то такі системи називаються неконсервативними..

3B55          Твердження є невірним:

д) Усі сили, які не являються дисипативними називаються неконсервативними силами.

3B56          Твердження є невірним:

а) Типовим прикладом консервативних сил є дисипативні сили: сили тертя ковзання, сили опору в рідинах і газах.

3B57          Твердження є невірним:

а) Дисипативні сили не залежать від форми тіл і їхніх відносних швидкостей.

3B58          Твердження є невірним:

а) Робота дисипативних сил ніколи не дорівнює нулю і завжди є додатною, оскільки ці сили завжди напрямлені проти напрямку швидкості тіла відносно поверхні, по якій воно ковзає, чи відносно середовища, в якому тіло рухається.

3B59          Твердження є невірним:

а) Тільки у випадку, коли рухається сама поверхня або середовище відносно тіла, тоді сила тертя чи опору є від’ємною.

3B60          Твердження є невірним:

а) Консервативними є також гіроскопічні сили, які залежать від швидкості матеріальної точки і діють завжди перпендикулярно до вектора швидкості.

3B61          Твердження є невірним:

а) Зміна повної механічної енергії системи дорівнює сумарній роботі всіх діючих на матеріальні точки консервативних внутрішніх і зовнішніх сил.

3B62          Твердження є невірним:

а) Повна механічна енергія системи, на яку діють тільки консервативні (і гіроскопічні) сили, не зберігається, тобто змінюється з часом.

3B63          Твердження є невірним:

а) У консервативній системі потенціальна і кінетична енергії не можуть перетворюватися одна в одну, і в будь-який момент часу їхня сума залишається сталою.

3B64          Твердження є невірним:

а) Якщо ж на систему діють крім консервативних сил ще й дисипативні, то механічна енергія системи змінюється, і ця зміна дорівнює сумарній роботі, виконаній за цей час всіма консервативними силами.

Розділ 4

Задачі рівня складності A

4A1  Рівність  виражає:

д) момент сили відносно нерухомої точки.

4A2  Рівність  виражає:

а) момент імпульсу відносно нерухомої точки;

4A3  Рівність  виражає:

б) момент імпульсу системи відносно нерухомої точки;

4A4  Рівність  виражає:

в) основне рівняння динаміки обертового руху твердого тіла;

4A5  Рівність виражає:

г) закон збереження моменту імпульсу;

4A6  Рівність  описує:

д) вивід моменту імпульсу тіла відносно закріпленої вісі.

4A7  Рівність  описує:

а) закон збереження моменту імпульсу;

4A8  Рівність  виражає:

б) момент інерції точки, що обертається відносно нерухомої вісі;

4A9  Рівність стосується:

в) виводу основного рівняння динаміки обертового руху твердого тіла;

4A10          Добуток маси матеріальної точки, що обертається відносно нерухомої вісі, на квадрат її віддалі до вісі обертання, називають:

б) моментом інерції матеріальної точки;

4A11          Рівність  виражає:

д) момент інерції матеріальної точки.

4A12          Рівність  виражає:

           а) момент інерції твердого тіла довільної форми;

4A13          Рівність  виражає:

б) момент інерції товстостінного циліндра; момент інерції кулі;

4A14          Рівність  виражає:

в) момент інерції тонкостінного циліндра;

4A15          Рівність  виражає:

г) момент інерції вала;

4A16          Рівність  виражає:

д) момент інерції кулі.

4A17          Рівність  виражає:

а) момент інерції куба;

4A18          Рівність  виражає:

б) момент інерції стержня;

4A19          Рівність  виражає:

в) момент інерції стержня;

4A20          Рівність  виражає:

г) теорему Штейнера;

4A21  Сума добутків мас матеріальних точок тіла на квадрат їх віддалей до вісі обертання називають:

б) моментом інерції тіла довільної форми відносно даної вісі обертання;

4A22          Рівність  описує:

а) моменту сили твердого тіла, яке обертається відносно закріпленої вісі, що проходить через центр мас;

4A23          Рівність  описує:

б) роботу зовнішніх сил при повороті тіла на скінчений кут;

4A24          Рівність  виражає:

в) миттєву потужність сил при повороті тіла на деякий кут;

4A25          Рівність  описує:

г) кінетичну енергію точки при обертовому русі;

4A26          Рівність  описує:

д) кінетичну енергію тіла при обертовому русі.

4A27          Рівність  виражає:

а) зміну кінетичної енергії тіла при обертовому русі;

4A28          Рівність  описує:

б) кінетичну енергію тіла, що котиться;

4A29          Рівність  стосується:

в) виводу формули, що описує кінетичну енергію твердого тіла при обертовому русі;

4A30          Рівність dL=Mdt=m·g·l·sinαdt описує:

г) приріст моменту імпульсу гіроскопа;

4A31          Рівність  описує:

д) величину кута повороту вісі гіроскопа під час явища прецесії.

4A32          Рівність  описує:

а) кутову швидкість прецесії гіроскопа;

Задачі рівня складності B

4B1  Твердження є невірним:

а) Моментом сили F відносно нерухомої точки О називається векторна сума радіус-вектора, проведеного з точки О в точку прикладання сили, і сили.

4B2  Твердження є невірним:

а) Моментом імпульсу матеріальної точки відносно нерухомої точки О називається векторна сума радіус-вектора матеріальної точки, проведеного з цієї точки О, і імпульсу цієї матеріальної точки.

4B3  Твердження є невірним:

а) Момент імпульсу механічної системи відносно нерухомої точки є векторний добуток моментів імпульсу всіх матеріальних точок відносно тієї ж точки О.

4B4  Твердження є невірним:

а) Зміна повного моменту імпульсу системи відносно довільної нерухомої точки дорівнює головному вектору моментів внутрішніх сил які прикладені до системи.

4B5  Твердження є невірним:

а) Швидкість зміни моменту імпульсу тіла, що обертається відносно нерухомої вісі дорівнює головному моменту всіх внутрішніх сил, що діють на тіло відносно вісі обертання.

4B6  Твердження є невірним:

а) Для замкнутої системи матеріальних точок геометрична сума моментів зовнішніх сил відносно нерухомого початку (координат) ніколи не дорівнює нулю.

4B7  Твердження є невірним:

а) У замкнутій системі матеріальних точок вектор повного моменту імпульсу відносно нерухомого початку не зберігається, тобто змінюється з часом.

4B8  Твердження є невірним:

а) Закріпленими називаються осі обертання, розміщення яких відносно частинок тіла, що обертаються, змінюється.

4B9  Твердження є невірним:

а) Момент інерції тіла є векторна величина.

4B10          Твердження є невірним:

а) Повний момент імпульсу замкненої системи тіл відносно центра мас не зберігається.

4B11          Твердження є невірним:

а) Кожне тіло, незалежно від того, перебуває воно в стані спокою, чи обертається навколо деякої вісі обертання, має однакове значення моменту інерції відносно довільної конкретної вісі обертання.

4B12          Твердження є невірним:

а) Фізичний зміст моменту інерції полягає у тому, що це є міра інертності твердого тіла при поступальному русі.

4B13          Твердження є невірним:

а) Моментом інерції матеріальної точки, яка обертається відносно нерухомої вісі − є відношення маси цієї матеріальної точки до квадрату її віддалі до вісі обертання.

4B14          Твердження є невірним:

а) Моментом інерції тіла довільної форми відносно даної вісі обертання є відношення добутків мас матеріальних точок тіла на квадрат їх віддалей до вісі обертання.

4B15          Твердження є невірним:

а) Моменти інерції однорідних тіл, що мають правильну геометричну форму і, обертаються відносно вісі яка проходить через їх центр мас виражаються однаковими рівняннями.

4B16          Твердження є невірним:

а) Для обчислення моменту інерції відносно довільної вісі, яка не проходить через центр мас тіла, використовують теорему Кулона.

4B17          Твердження є невірним:

а) Момент інерції тіла відносно довільної вісі, яка не проходить через центр мас, дорівнює відношенню: моменту інерції тіла відносно вісі, що проходить через центр мас і є паралельною даній вісі, та добутку маси тіла на квадрат віддалі між цими осями.

4B18          Твердження є невірним:

а) Момент сили тіла при обертовому русі можна обчислити як відношення моменту інерції цього тіла відносно заданої вісі на його кутову швидкість.

4B19          Твердження є невірним:

а) Під час обертання тіла навколо закріпленої осі зовнішні сили виконують певну роботу.

4B20          Твердження є невірним:

а) Робота, виконана під час обертання абсолютно твердого тіла, дорівнює зміні його потенціальної енергії.

4B21          Твердження є невірним:

а) Під дією моментів зовнішніх сил відносно нерухомої вісі обертання змінюється кутова швидкість тіла і відповідно його кінетична енергія, а отже виконується робота, яка дорівнює зміні потенціальної енергії.

4B22          Твердження є невірним:

а) Якщо тіло обертається навколо даної осі, а сама вісь одночасно рухається поступально, тобто відбувається ще й рух центра мас, тоді кінетична енергія буде складатися з добутку кінетичної енергії поступального руху тіла зі швидкістю центра мас і обертового руху тіла навколо осі, що проходить через його центр мас.

4B23          Твердження є невірним:

а) Вісь, яка змінює свою орієнтацію в просторі при відсутності дії на неї зовнішніх моментів сил, називається вільною віссю обертання або головною віссю інерції.

4B24          Твердження є невірним:

а) Для будь-якого тіла існують тільки дві взаємно перпендикулярні осі, що проходять через його центр мас і є вільними.

4B25          Твердження є невірним:

а) Вільні осі, момент інерції відносно яких є максимальним або мінімальним, називаються осями нестійкого обертання.

4B26          Твердження є невірним;:

а) Гіроскоп − це масивне симетричне тіло, що швидко (з великою кутовою швидкістю) обертається навколо осі симетрії, яка є головною віссю інерції і не може змінювати орієнтацію в просторі під дією головних моментів сил.

4B27          Твердження є невірним;:

а) Щоб вісь гіроскопа могла вільно міняти своє положення в просторі, його не монтують на карданному підвісі.

4B28          Твердження є невірним;:

а) Якщо спробувати повернути вісь гіроскопа, то можна спостерігати своєрідне явище, яке називають прецесією.

4B29          Твердження є невірним;:

а) Гіроскопічний ефект проявляється в тому, що рух осі гіроскопа визначається не напрямом дії зовнішньої сили, а напрямом її вісі.

4B30          Твердження є невірним;:

а) Якщо гіроскоп обертається навколо однієї з осей симетрії, а на нього подіяти деякою силою, що спрямована вздовж другої вісі симетрії, то гіроскоп почне обертатися відносно третьої вісі симетрії, яка є паралельною до двох перших.

4B31          Твердження є невірним:

а) Якщо момент зовнішніх сил, що діють на гіроскоп, з часом змінюється і за величиною і за напрямом, то виникає явище, яке називають прецесією.

4B32          Твердження є невірним:

а) Явище прецесії полягає в тому, що під час обертання гіроскопа відносно однієї з осей симетрії з великою швидкістю, гіроскоп рівномірно, з невеликою і сталою кутовою швидкістю обертається відносно вісі, яка весь час складає з нею кут 45о.

4B33          Твердження є невірним:

а) Оскільки, при повертанні осі гіроскопа під час прецесії, момент сили залишається перпендикулярним до неї (осі), то обертання осі гіроскопа буде рівномірним, і вона описуватиме циліндричну поверхню.

4B34          Твердження є невірним:

а) Щоб сприяти прецесії, на вісь гіроскопа діють сили з боку підшипників, ці сили називають гіроскопічними силами.

4B35          Твердження є невірним:

а) Гіроскопічний ефект проявляється в тому, що рух осі гіроскопа визначається не напрямом дії зовнішньої сили, а напрямом її вісі.

Розділ 5

Задачі рівня складності A

5A1  Величину, яка дорівнює відношенню сили, що діє перпендикулярно (нормально) на елемент поверхні, до її площі, називають:

б) тиском;

5A2  Рівність  описує:

в) тиск у випадку нерівномірно розподіленої сили по поверхні;

5A3   Рівність  виражає:

в) тиск у випадку рівномірно розподіленої сили по поверхні;

5A4  Означення − «Тиск у будь-якій точці рідини або газу, що перебувають у спокої, однаковий в усіх напрямках і передається в усіх напрямах однаково.» − виражає:

              б) закон Паскаля;

5A5  Означення «На будь-яке тіло, занурене в рідину (газ), діє з боку рідини (газу) виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі витісненої тілом рідини (газу).» виражає:

б) закон Архімеда;

5A6  Рисунок  стосується:  б) виводу рівняння неперервності струмини;

5A7  Рівність  виражає:

в) рівняння неперервності струмини;

5A8  Твердження «Добуток швидкості течії ідеальної рідини або газу на площу поперечного перерізу трубки течії є величина стала для даної трубки течії.» виражає:

б) зміст рівнянням неперервності струмини;

5A9  Рівність  описує:

б) секундний об’ємний розхід рідини;

5A10          Рівність  описує:

в) секундний об’ємний розхід рідини

5A11  Рисунок стосується:  б) виводу рівняння Бернуллі;

5A12          Рівняння  стосується:

в) виводу рівняння Бернуллі;

5A13          Рівняння  виражає:

в) зміну повної енергії мас рідини які втікають і витікають в трубці течії за деякий час;

5A14          Рівність  стосується:

в) виводу рівняння Бернуллі;

5A15          Рівність  виражає:

в) роботу, виконану силами тиску при переміщенні деякої маси рідини в трубці течії;

5A16          Рівність  стосується:

в) виводу рівняння Бернуллі;

5A17          Рівність  виражає:

в) роботу, виконану силами тиску при переміщенні деякої маси рідини в трубці течії, що виконується за рахунок зміни її енергії;

5A18          Рівність  стосується:

в) виводу рівняння Бернуллі;

5A19          Рівність  виражає:

в) закон збереження енергії для ідеального нестискуваного потоку рідини або газу;

5A20         Закон збереження енергії для ідеального нестискуваного потоку рідини або газу виражає:

б) рівняння Бернуллі;

5A21  Рисунок стосується:

б) вияснення суті тертя між шарами в рідинах;

5A22          Рівність  виражає:

в) напрям зміни швидкості;

5A23          Рівність  описує:

в) тертя між шарами рідини;

5A24          Рівність  носить назву:

в) рівняння Ньютона для рідин;

5A25          Означення «Фізична величина, яка чисельно дорівнює силі внутрішнього тертя, що діє на одиницю площі рухомих шарів рідини при градієнті швидкості рівному одиниці.» виражає:

б) фізичний зміст коефіцієнта динамічної в’язкості;

5A26          Рівність  виражає:

в) коефіцієнт кінематичної в’язкості;

5A27          Рівність  описує:

в) залежність в’язкості рідин від температури;

5A28          Рівняння  носить назву;

в) Френкеля;

5A29          Рівність описує:

в) залежність в’язкості газів від температури;

5A30          Рівність  носить назву:

в) Пулюя;

5A31          Рівність  характеризує:

в) число Рейнольдса;

5A32          Рівність  характеризує:

в) число Фруда;

5A33          Рівність  характеризує:

в) число Маха;

5A34          Рівність  характеризує:

в) число Струхаля;

5A35          Фізична величина, що визначає відношення кінетичної енергії рідини до втрат енергії, зумовленої роботою сил в’язкості на шляху, що дорівнює характерній довжині, виражає:

         б) фізичний зміст числа Рейнольдса;

5A36          Фізична величина, що визначає відношення кінетичної енергії рідини до приросту енергії, зумовленої роботою сили тяжіння на шляху, що дорівнює характерній довжині, виражає:

б) фізичний зміст числа Фруда;

5A37          Швидкість, при якій ламінарний рух течії переходить у турбулентний називається:

б) критичною;

5A38          Рівність  виражає:

в) товщину пристінкового шару рухомої рідини в трубі

5A39          Рівняння  виражає:

в) сили внутрішнього опору тертя

5A40          Рівність  описує:

в) сили внутрішнього опору тиску;

5A41  Рисунок стосується:

б) суті опору тиску;

5A42  Рисунок стосується:

б) виводу рівняння зміни швидкості течії в залежності від відстані до вісі труби;

5A43          Рівняння  стосується:

в) виводу рівняння зміни швидкості течії в залежності від відстані до вісі труби;

5A44          Рівність  виражає:

в) виражає залежність швидкості течі шарів рідини від відстані до вісі труби;

5A45          Рівність описує:

в) максимальну швидкість рідини на вісі труби,

5A46          Рівність  стосується:

в) виводу рівняння Пуазейля;

5A47          Рівність  стосується:

в) виводу рівняння Пуазейля;

5A48          Об’єм рідини, що витікає за деякий час при сталому перепаді тисків визначається рівнянням:

б) Пуазейля;

5A49          Рівність  носить назву:

в) Пуазейля;

Задачі рівня складності B

5B1  Твердження є невірним:

а) В механіці рідини і гази розглядають як не суцільні середовища − це такі середовища, які мають властивість текучості, при цьому їх молекулярна будова не враховується.

5B2  Твердження є невірним:

а) Текучість не зумовлена рухливістю молекул.

5B3           Твердження є невірним:

а) Якщо в середині рідини виділити довільний елементарний об’єм і розглянути сили, які на нього діють, то виявляється, що тут присутні лише зовнішні а не внутрішні сили.

5B4  Твердження є невірним:

а) Внутрішні сили зумовлені взаємодією частинок рідини, але вони не врівноважуються і їх рівнодійна не рівна нулю.

5B5  Твердження є невірним:

а) Зовнішні сили в рідинах не зумовлені дією сусідніх елементарних об’ємів, сил тяжіння та ін.

5B6  Твердження є невірним:

а) Гідродинаміка − розділ, в якому вивчається рух стисливих рідин і взаємодія їх з твердими тілами.

5B7  Твердження є невірним:

а) Завданням гідродинаміки є − знаходження співвідношень, які дають можливість за величинами сил описати стан руху рідини, але не навпаки, за станом руху рідини знайти діючі сили.

5B8  Твердження є невірним:

а) Якщо вивчати рух кожної частинки зокрема, тобто визначати кінетичні характеристики руху (переміщення, швидкість, прискорення) частинок рідини під час переміщення їх у просторі і в часі, то такий метод носить назву − метод Лагранжа, який є математично простим.

5B9  Твердження є невірним:

а) Якщо в потоці рідини виділяють фіксований елементарний об’єм і вивчають зміни, які відбуваються в кожній точці цього об’єму з часом, то це, так званий, метод Ейлера, і тоді говорять не про швидкість і прискорення потоку рідини, а частинок рідини.

5B10          Твердження є невірним:

а) Ідеальною вважають рідину, яка абсолютно стислива і не позбавлена внутрішнього тертя.

5B11          Твердження є невірним:

а) Ідеальною вважають рідину, яка абсолютно стислива і не позбавлена внутрішнього тертя.

5B12          Твердження є невірним:

а) Потік рідини або газу називають стаціонарним, якщо його швидкість в усіх точках простору з часом змінюється.

5B13          Твердження є невірним:

б) Лінія течії, це така лінія, перпендикуляр до якої в кожній точці співпадає з напрямом вектора швидкості.

5B14          Твердження є невірним:

в) Лінія течії характеризує напрям руху нескінченої множини частинок, які в даний момент знаходяться не на лінії.

5B15          Твердження є невірним

г) Частину рідини, обмежену трубками течії, називають лінією течії.

5B16          Твердження є невірним:

д) Сили тиску, що діють на бічну поверхню рухомої рідини виконують роботу, оскільки вони завжди перпендикулярні до напряму руху частинок рідини.

5B17          Твердження є невірним:

а) Рівняння неперервності струмини говорить про те, що відношення швидкості течії ідеальної рідини або газу до площі поперечного перерізу трубки течії є величина стала для даної трубки течії.

5B18          Твердження є невірним:

б) У рівнянні Бернуллі для стаціонарного потоку ідеальної рідини перші доданки − називаються динамічним тиском, другі − гідростатичним тиском, а треті − додатковим тиском.

5B19          Твердження є невірним:

в) Суму статичного і гідростатичного тисків називають повним тиском або напором.

5B20          Твердження є невірним:

г) Фізичний зміст рівняння Бернуллі полягає у тому, що воно виражає закон збереження маси для ідеального  нестисливого потоку рідини або газу.

5B21          Твердження є невірним:

д) З рівняння Бернуллі слідує, що тиск більший там, де швидкість менша, тобто де більший переріз, а це пояснюється тим, що при переході рідини з ширшої частини у вужчу, швидкість рідини спадає, вона рухається з повільніше.

5B22          Твердження є невірним:

а) З рівняння Бернуллі слідує, що якщо поперечний переріз труби і швидкість течії з часом не змінюються, то різниця тисків дорівнює динамічному тиску стовпа рідини.

5B23          Твердження є невірним:

б) З рівняння Бернуллі слідує, що різниця тисків у рухомій і нерухомій рідинах для перерізів, які розміщені на різних висотах h1 i h2 однакові.

5B24          Твердження є невірним:

в) Оскільки, сума тиску і динамічного напору в потоці рідини стала, то в струмені тиск завжди більший, ніж у нерухомій рідині

5B25          Твердження є невірним:

г) Ісаак Ньютон експериментально встановив, що прикладена сила до однієї з пластин, що знаходяться в рідині, обернено пропорційна площі  пластин, їх відносній швидкості  і пропорційна віддалі між ними.

5B26          Твердження є невірним:

д) Якщо реальна рідина рухається, наприклад, в горизонтально розміщеній трубі, то швидкість потоку в різних точках поперечного перерізу є однаковою.

5B27          Твердження є невірним:

          а) Мінімальною швидкість буде в точках, які знаходяться на вісі симетрії труби, а максимальною − біля стінок цієї труби.

5B28          Твердження є невірним:

б) Оскільки, шар рідини, що рухається вздовж стінок труби, ніби «прилипає» до неї, тоді внаслідок передачі кількості руху від одного шару рідини до іншого, усі сусідні шари прискорюватимуться тими, які рухаються повільніше за них, але разом з тим шари, що рухаються повільніше сповільнюються тими шарами, що рухаються швидше.

5B29          Твердження є невірним

в) Зміна швидкості шарів рідини спостерігається від початку труби до її кінця

5B30          Твердження є невірним:

г) Сили, які призводять до зміни швидкості руху шарів рідини, називаються силами поверхневого натягу.

5B31          Твердження є невірним:

д) Сили, які призводять до зміни швидкості руху шарів рідини, називаються силами зовнішнього тертя.

5B32          Твердження є невірним:

а) Відношення динамічної в’язкості до густини, носить назву − поверхневий натяг.

5B33          Твердження є невірним:

б) Величина, обернена до динамічної в’язкості, носить назву − поверхневий натяг.

5B34          Твердження є невірним:

в) В’язкість рідин з температурою змінюється, а саме − з підвищенням температури в’язкість рідин зростає.

5B35          Твердження є невірним:

г) Для газів − з підвищенням температури в’язкість спадає за законом Пулюя.

5B36          Твердження є невірним:

д) Ламінарний рух, це такий рух рідини, при якому шари рідини ковзають один відносно одного і перемішуються, при цьому напрями швидкості частинок у довільному перерізі не є паралельні між собою.

5B37          Твердження є невірним:

а) Зі збільшенням швидкості руху рідини шаруватість не порушується, рух стає складнішим, в кожній точці рідини відбувається хаотичне відхилення вектора швидкості від його середнього напрямку, такий рух називають ламінарним.

5B38          Твердження є невірним:

б) Рух рідини, що відбувається за рахунок перемішування шарів рідини, називають ламінарним.

5B39          Твердження є невірним:

в) Внаслідок перемішування шарів, середня швидкість практично є однаковою в усьому потоці, і тільки в тонкому пристінковому шарі вона практично максимальна.

5B40          Твердження є невірним:

г) Турбулентні потоки, які є найбільш поширеним видом руху рідин і газів у природі, умовно розглядають як не стаціонарний потік з усередненими характеристиками.

5B41          Твердження є невірним:

д) Швидкість при якій ламінарний рух переходить у турбулентний називається стаціонарною.

5B42          Твердження є невірним:

а) Число Рейнольдса є критерієм хімічної подібності різних потоків.

5B43          Твердження є невірним:

а) На симетричні тіла, вісь симетрії яких збігається з напрямком потоку, діє не тільки сила лобового опору.

5B44          Твердження є невірним:

а) При розміщенні симетричних тіл у стаціонарному потоці ідеальної рідини сила лобового опору дорівнює максимуму, − це, так званий, парадокс д′Аламбера.

5B45          Твердження є невірним:

а) В’язкість рідин спричиняє появу навколо тіла тонкого шару рідини, який ніби «летить» по поверхні тіла.

5B46          Твердження є невірним:

а) Відносна швидкість пристінкового шару в трубі є максимальною, а по мірі віддалення від поверхні тіла швидкість слоїв рідини спадає, тобто існує дуже великий поперечний градієнт швидкості.

5B47          Твердження є невірним:

а) Дуже великий градієнт швидкості існує не лише у пристінковому шарі рідини, який безпосередньо дотикається до поверхні тіла і рухається з ним як одне ціле.

5B48          Твердження є невірним:

а) Товщина пристінкового шару не залежить від характерного розміру тіла і від числа Рейнольдса.

5B49          Твердження є невірним:

а) У пристінковому шарі, як і під час течії в трубі, режими течії рідини можуть бути і ламінарними і турбулентними, але ці режими не визначають характер взаємодії тіла з потоком.

5B50          Твердження є невірним:

а) Під час переходу в пристінковому шарі ламінарного режиму течії в турбулентний − різко спадає опір рухові за рахунок опору тертя і опору тиску.

5B51          Твердження є невірним:

а) При великих швидкостях (Re<100), тобто коли в пристінковому шарі має місце ламінарний режим течії, сила тиску на поверхню симетричного тіла буде рівна нулю, як і у випадку ідеальної рідини.

5B52          Твердження є невірним:

а) Коли в пристінковому шарі рухомої рідини має місце турбулентний режим течії, то на тіло буде діяти збоку рідини тільки сила внутрішнього тертя, яка залежить тільки від в’язкості η, відносної швидкості υо (швидкість незбуреного потоку) і характерного розміру тіла.

5B53          Твердження є невірним:

б) За законом Бернуллі, сила опору пропорційна відносній швидкості тіла і рідини, коефіцієнту в’язкості і лінійним розмірам тіла.

5B54          Твердження є невірним:

в) При зменшенні швидкості потоку настає момент, коли за тілом з’являються збурення, що час від часу відриваються від тіла і відносяться потоком, утворюючи за тілом, так звану, «вихрову доріжку», яка не «розчиняється» навіть далеко від тіла.

5B55          Твердження є невірним:

г) Якщо в незбуреному потоці тиск рідини становить ро, то в області утворення «вихрової доріжки» тиск є більшим ніж ро

5B56          Твердження є невірним:

д) З протилежного боку від «вихрової доріжки» тиск рідини згідно закону Бернуллі дорівнює , тобто є меншим ніж у незбуреному потоці.

5B57          Твердження є невірним:

а) Результуюча сил тиску, розподілена по поверхні тіла, є відмінною від нуля і має напрям (в наслідок симетрії) протилежний, до напряму потоку.

5B58          Твердження є невірним:

б) Оскільки, різниця тисків попереду і позаду тіла, при наявності відносної швидкості між ними, оцінюється величиною , то сила опору тискові не залежить від густини рідини і квадрату відносної швидкості між тілом і рідиною.

5B59          Твердження є невірним:

в) Сх − безрозмірний коефіцієнт, який називають коефіцієнтом лобового тиску, який не залежить від форми тіла і залежить від його розмірів (для двох тіл однакової форми, але різних за розміром цей коефіцієнт не є однаковим).

5B60          Твердження є невірним:

г) Основний вплив на величину лобового опору має форма передньої частини тіла, а не задньої, тобто тої, позаду якої утворюються «збурення».

5B61          Твердження є невірним:

д) Перепад тиску у в’язкій рідині є обернено пропорційним середній швидкості, і це пояснюється тим, що зі зменшенням середньої швидкості потоку рідини в трубі зростає градієнт швидкості, оскільки в пристінковому шарі швидкість рівна нулю, а з ростом градієнта швидкості збільшуються сили в’язкого тертя між усіма шарами рідини.

5B62          Твердження є невірним:

а) Об’єм рідини, що витікає за деякий час при сталому перепаді тисків визначається рівнянням, яке називають формулою Лапласа.

5B63          Твердження є невірним:

а) Формула Пуазейля справедлива лише для турбулентних потоків рідини, для ламінарних вона не є придатна.

5B64          Твердження є невірним:

а) Швидкість рідини є мінімальною на вісі труби.

5B65          Твердження є невірним:

а) Прилади для визначення поверхневого натягу в рідинах називають віскозиметрами, а науку, яка займається вивченням властивостей в’язких рідин − реологією.

Розділ 6

Задачі рівня складності A

6A1  Рівність  описує:

в) залежність дифузії в рідинах від температури та в’язкості;

6A2  Рівність  носить назву:

в) Стокса-Ейнштейна;

6A3  Рівність  виражає:

в) температурну залежність в’язкості в рідинах;

6A4  Рівність  носить назву:

в) Френкеля;

6A5   Рівність  описує:

в) поверхневий натяг в рідинах;

6A6  Фізична величина, яка чисельно дорівнює величині вільної енергії, що припадає на одиницю площі поверхні рідини, носить назву:

б) коефіцієнт поверхневого натягу;

6A7  Сили, що забезпечують існування вільної поверхні в рідині, або перешкоджають її збільшенню, називаються:

б) силами поверхневого натягу;

6A8  Рівність  виражає:

в) коефіцієнт поверхневого натягу;

6A9  Фізична величина, що чисельно дорівнює силі, що діє перпендикулярно до контуру по дотичній до поверхні рідини, віднесеній до одиниці довжини контуру, що обмежує її поверхню, носить назву:

б) коефіцієнт поверхневого натягу

6A10          Рівність  стосується:

в) виводу рівняння для коефіцієнта поверхневого натягу;

6A11          Рівність  стосується:

в) виводу рівняння для коефіцієнта поверхневого натягу

6A12  Рисунок стосується:

б) виводу рівняння для коефіцієнта поверхневого натягу;

6A13  Рисунок стосується:

б) суті додаткового тиску Лапласа;

6A14        Додатковий тиск, який виникає в результаті дії сил поверхневого натягу, що викривляють поверхню рідини, визначається за формулою:

б) Лапласа;

6A15  Рівність  стосується:

в) виводу рівняння Лапласа;

6A16          Рівність  виражає:

в) рівняння Лапласа;

6A17          Рівність  стосується:

в) явища капілярності;

6A18          Рівність  стосується:       в) явища капілярності;

6A19  Рисунок стосується:

          б) явища капілярності;

6A20          Явище, при якому густина і термодинамічні функції змінюються стрибкоподібно у точці переходу, яке супроводжується поглинанням або виділенням системою теплоти, яку називають прихованою теплотою, а температура і тиск під час цього явища залишаються сталими, називають:

б) фазовим переходом першого роду;

6A21          Явище при якому перехід твердого кристалічного тіла в рідкий стан, який супроводжується поглинанням теплоти, а подальше нагрівання спричинює процес випаровування, обумовлений відривом молекул з найбільшою енергією з поверхні тіла, називають:

б) фазовим переходом першого роду;

6A22             Рівноважний фазовий перехід з твердої фази в газоподібну, минаючи рідкий стан, називають:

б) сублімацією;

6A23          Безпосередній перехід речовини з газоподібного стану в твердий називають:

б) аблімацією;

6A24             Фазовий перехід речовини з рідкого стану в стан пари, називають

б) пароутворенням;

6A25          Явище переходу речовин з однієї модифікації в іншу пов’язане з перебудовою кристалічної гратки і перебудовою атомів, називають:

б) алотропією;

6A26          Явище, під час якого густина і всі термодинамічні функції змінюються неперервно, а фізичні властивості (параметри) − стрибкоподібно (теплоємність, температурний коефіцієнт об’ємного розширення, ізотермічний коефіцієнт стисливості та ін.) і під час якого система не вбирає і не виділяє теплоту, носить назву:

б)фазового переходу другого роду;

6A30         Точка, яка відповідає рівновазі між трьома фазами речовини, називається:

б) потрійною;

6A31          Точка, в якій зникає відмінність між рідиною і її насиченою парою, називається:

б) критичною;

Задачі рівня складності B

6B1  Твердження є невірним:

а) У рідинах, на відміну від газів, молекули слабше взаємодіють між собою.

6B2  Твердження є невірним:

а) Структура рідин характеризується, так званим, «дальнім порядком».

6B3  Твердження є невірним:

а) Якщо розглянути тверде тіло, що має певну кристалічну будову, то тут ми можемо сказати, що відносно якоїсь фіксованої молекули, в кристалі не зберігається певний порядок розміщення молекул як на близькій, так і на віддаленій відстані.

6B4  Твердження є невірним:

а) Для рідин характерне певне не упорядкування молекул на близькій віддалі від деякої фіксованої молекули (на віддалі, що рівна кільком діаметрам молекул), а чим далі від неї, спостерігається деяка впорядкованість.

6B5  Твердження є невірним:

а) Структура і фізичні властивості рідини не залежать від хімічної індивідуальності її частинок, ні від сил міжмолекулярного зв’язку.

6B6  Твердження є невірним:

а) До простих рідин належать: зріджені інертні гази, розплавлені метали, деякі багатоатомні рідини з неполярними молекулами. Прості рідини характеризуються направленим міжмолекулярним зв’язком.

6B7  Твердження є невірним:

а) До складних належать ті рідини, які характеризуються ненаправленими міжмолекулярними силами: це вода, у якій сили зчеплення реалізуються в основному водневими зв’язками між молекулами; розплавлені багатокомпонентні напівпровідникові сполуки, які зберігають напівпровідникові властивості у рідкому стані.

6B8  Твердження є невірним:

б) Тепловий рух молекул рідини − це нелокальні регулярні коливання навколо деяких положень рівноваги та неперервні стрибкоподібні переміщення з одного положення рівноваги в сусіднє.

6B9  Твердження є невірним:

в) Трансляційні рухи призводять до високої дифузійної здатності рідин, але не зумовлюють їх текучість

6B10          Твердження є невірним:

г) Головними особливостями рідин є їхня здатність не зберігати свій об’єм, який під дією сил тяжіння набуває форми посудини, та існування в рідині вільної поверхні.

6B11          Твердження є невірним:

д) Для рідин є характерною велика стисливість β, тому вони мають певний власний об’єм.

6B12          Твердження є невірним:

а) Стисливість рідин не залежить від тиску і температури.

6B13          Твердження є невірним:

б) Зі зменшенням тиску стисливість зменшується а зі зменшенням температури − збільшується.

6B14          Твердження є невірним:

в) Стисливість рідин досліджують за допомогою приладів, які називаються барометрами.

6B15          Твердження є невірним:

г) Вимірюють залежність коефіцієнта теплового розширення від температури приладами, які називають барометрами.

6B16          Твердження є невірним:

д) Теплоємність рідин, як правило, не відрізняється від теплоємностей твердих тіл і теплоємностей газів.

6B17          Твердження є невірним:

а) Мала розбіжність між теплоємністю рідин і газів пояснюється тим, що для газів взаємодія між молекулами є незначною, і теплота витрачається на збільшення кінетичної енергії, а для конденсованого стану речовини (рідина, тверде тіло) теплота перерозподіляється між кінетичною та потенціальною формами енергії.

6B18          Твердження є невірним:

б) Дифузія у рідинах не пов’язана з в’язкістю.

6B19          Твердження є невірним:

в) В’язкість − це властивість рідини чинити опір переміщенню однієї її частини відносно іншої під дією внутрішніх сил

6B20          Твердження є невірним:

г) В’язкість рідин зумовлена силами міжмолекулярної взаємодії, які не обмежують рухливість молекул.

6B21          Твердження є невірним:

д) Зі збільшенням температури в’язкість рідин збільшується, а отже, коефіцієнт дифузії при цьому зменшується.

6B22          Твердження є невірним:

а) До головних особливостей рідин належить факт існування у них вільної поверхні, та не пов’язане з ним явище поверхневого натягу.

6B23          Твердження є невірним:

б) Молекули всередині рідини і на її поверхні знаходяться в однакових умовах.

6B24          Твердження є невірним:

в) Рівнодійна сил взаємодії молекул в середині рідини ніколи не є рівна нулю.

6B25          Твердження є невірним:

г) Сили, що діють на кожну молекулу поверхневого шару рідини врівноважуються, рівнодійна їх рівна нулю.

6B26          Твердження є невірним:

д) Молекули поверхневого шару мають нестачу потенціальної енергії, яку називають поверхневою.

6B27          Твердження є невірним:

а) Недостатність потенціальної енергії в поверхневому шарі рідини призводить до того, що на поверхні рідини весь час відбувається рух: одні молекули опускаються в нижчі шари, туди куди спрямована рівнодійна, інші ж вивільняються з цієї поверхні − випаровуються.

6B28          Твердження є невірним:

б) В рідині за рахунок сил поверхневого шару весь час виконується робота, величина якої обернено пропорційна площі.

6B29          Твердження є невірним:

в) Коефіцієнт поверхневого натягу − це фізична величина, яка чисельно дорівнює величині вільної енергії, що припадає на одиницю довжини поверхні рідини.

6B30          Твердження є невірним:

г) Довільна система прагне мати максимум енергії, а для рідини це можливе, маючи мінімально можливу поверхню.

6B31          Твердження є невірним:

д) Сили, що не забезпечують існування вільної поверхні в рідині, і не перешкоджають її збільшенню, називаються силами поверхневого натягу.

6B32          Твердження є невірним:

а) Напрям сил поверхневого натягу не збігається з напрямком дотичної до поверхні рідини.

6B33          Твердження є невірним:

б) Коефіцієнт поверхневого натягу чисельно дорівнює силі, що діє перпендикулярно до контуру по дотичній до поверхні рідини, помноженій на одиницю довжини контуру, що обмежує її поверхню.

6B34          Твердження є невірним:

в) Коефіцієнт поверхневого натягу не залежить від природи рідини, її температури, а також від природи та стану середовища, з яким межує її поверхня.

6B35          Твердження є невірним:

г) Підвищення температури рідини призводить до збільшення коефіцієнта поверхневого натягу за лінійним законом, це пояснюється тим, що зменшується різниця між густинами рідини та її насиченої пари.

6B36          Твердження є невірним:

д) Коефіцієнт поверхневого натягу не залежить від природи рідини, температури, а також від природи та стану середовища, з яким межує її поверхня.

6B37          Твердження є невірним:

а) Зниження температури рідини призводить до зменшення коефіцієнта поверхневого натягу за лінійним законом, це пояснюється тим, що зменшується різниця між густинами рідини та її насиченої пари.

6B38          Твердження є невірним:

б) В критичній точці коефіцієнт поверхневого натягу рівний нулю, оскільки густина рідини і пари не є однаковими.

6B39          Твердження є невірним:

в) Максимальне значення вільної поверхневої енергії можна досягнути не лише за рахунок збільшення площі поверхні рідини, а й за рахунок зменшення коефіцієнта поверхневого натягу.

6B40          Твердження є невірним:

г) Якщо в рідину долити іншу рідину, коефіцієнт поверхневого натягу якої більший, то вона буде поглинатися у поверхневих шарах, що призведе до зменшення поверхневого натягу основної рідини, такі речовини називають поверхнево активними.

6B41          Твердження є невірним:

д) Адсорбція ПАР на поверхні твердих тіл веде до адсорбційного підвищення міцності твердих тіл.

6B42          Твердження є невірним:

а) Дія ПАР не призводить до якісних змін механічних властивостей матеріалу, наприклад адсорбційне зниження границі міцності може зробити її значно меншою за границю текучості.

6B43          Твердження є невірним:

б) Механізм ефекту Ребіндера полягає у тому, що акт адсорбції ПАР на поверхні твердих тіл зумовлює збільшення поверхневої енергії тіла при одночасному розриві зв’язків між елементами його структури.

6B44          Твердження є невірним:

в) Адсорбція ПАР не призводить до проникнення їхніх молекул у мікро тріщини твердого тіла, до появи додаткового «розклинюючого» тиску, розвитку нових мікро тріщин і навіть до руйнування тіла під дією незначних навантажень.

6B45          Твердження є невірним:

г) Для явища адсорбції є характерним збільшення вільної поверхневої енергії системи.

6B46          Твердження є невірним:

д) Дійсна форма, якої набуває рідина не визначається співвідношенням трьох сил: сили поверхневого натягу, сили тяжіння та сили взаємодії молекул рідини зі стінками посудини.

6B47          Твердження є невірним:

а) Сила тяжіння діє на весь об’єм рідини, під впливом цієї сили рідина намагається розлитися і набути форми молекулярної плівки, яка відповідає максимальній потенціальній енергії у полі тяжіння.

6B48          Твердження є невірним:

а) Поверхнева енергія рідини залежить лише від її властивостей, а не від середовища, з яким вона межує.

6B49          Твердження є невірним:

а) Поверхневий натяг властивий тільки рідинам, але не твердим тілам.

6B50          Твердження є невірним:

а) Форма якої може набути рідина, що перебуває на поверхні твердого тіла, не визначається співвідношенням сил взаємодії між молекулами рідини, з одного боку, і сил взаємодії молекул рідини і твердого тіла − з другого боку.

6B51          Твердження є невірним:

а) Крайовий кут θ − це кут між перпендикулярами до поверхонь твердого тіла і рідини у точці дотику їх меж.

6B52          Твердження є невірним:

а) Якщо краєвий кут θ знаходиться в межах , то спостерігається явище не змочуваності, а при θ=0 відбувається повне не змочування, при цьому крапля рідини не буде перебувати в рівновазі, а необмежено буде розтікатися тонким шаром по поверхні твердого тіла.

6B53          Твердження є невірним:

а) Якщо ж краєвий кут знаходиться в межах  сила поверхневого натягу між тілом і рідиною є більша за суму двох інших, а це призводить до того, що поверхня, по якій рідина межує з твердим тілом, стягується в точку, а сама рідина намагається відділитися від поверхні твердого тіла і набути сферичної форми, хоча цьому їй заважає сила тяжіння, в цьому випадку спостерігається явище змочуваності.

6B54          Твердження є невірним:

а) Тиск плівки на повітря, яке знаходиться всередині бульбашки, не залежить від кривизни поверхні її плівки.

6B55          Твердження є невірним:

а) Додатковий тиск, який виникає в результаті дії сил поверхневого натягу, що викривляють поверхню рідини, визначається за формулою Пуазейля.

6B56          Твердження є невірним:

а) Якщо поверхня рідини циліндрична, то один з головних радіусів кривизни в рівнянні Лапласа =0, а другий збігається з радіусом циліндра.

6B57          Твердження є невірним:

а) Для плоскої поверхні в рівнянні Лапласа r1=r2=0, тому додатковий тиск є максимальним.

6B58          Твердження є невірним:

а) Додатковий тиск, який виникає в результаті дії сил поверхневого натягу, що викривляють поверхню рідини, визначається за формулою Бернуллі.

6B59          Твердження є невірним:

а) Додатковий тиск Лапласа спрямований від центра кривизни поверхні.

6B60          Твердження є невірним:

а) Якщо поверхня випукла, то центр випуклості знаходиться всередині рідини, тоді додатковий тиск буде відніматися від тиску під яким перебуває поверхня рідини.

6B61          Твердження є невірним:

а) Сили взаємодії молекул рідини і твердого тіла не впливають на форму поверхні рідини біля стінок посудини, в якій вона міститься.

6B62          Твердження є невірним:

а) Якщо величина поверхні невелика (рідина налита у вузьку посудину), то вплив стінок посудини поширюється не на всю поверхню рідини.

6B63          Твердження є невірним:

а) Поверхня рідини не стає викривленою і не набуває форми вгнутого або випуклого меніска не залежно від того, чи рідина змочує чи не змочує стінки посудини.

6B64          Твердження є невірним:

а) Явища, які пов’язані зі змочуванням або незмочуванням поверхні вузеньких трубок чи мікропор рідиною, називаються внутрішнім тертям.

6B65          Твердження є невірним:

а) Чому при змочуванні рідина піднімається по трубочці а при незмочуванні − опускається − пояснюється різним тиском, спричиненим кривизною поверхні рідини, який обраховується за рівнянням Пуазейля.

6B66          Твердження є невірним:

а) Висота підняття (опускання) рідини в трубочці обернено пропорційна коефіцієнтові поверхневого натягу і прямо пропорційна до густини рідини та радіусу капіляра.

6B67          Твердження є невірним:

а) Процес підіймання (опускання) рідини в капілярі відбувається до тих пір, поки додатковий тиск, зумовлений кривизною поверхні рідини, зрівноважиться статичним тиском.

6B68          Твердження є невірним:

а) Оскільки, тиск, спричинений кривизною поверхні завжди спрямований від центра цієї кривизни, то у випадку змочуваності в капілярі це веде до опускання рідини на деяку висоту, а при незмочуваності − до підіймання рідини в трубочці.

6B69          Твердження є невірним:

а) Для кристалічних твердих тіл не є характерним ні наявність «ближнього порядку» ні «дальнього порядку».

6B70          Твердження є невірним:

а) Дальній порядок − це упорядкованість у просторовому розміщенні атомів, яка не повторюється на необмежено великих віддалях.

6B71          Твердження є невірним:

а) Внутрішня будова твердих тіл не відрізняється від будови ідеальних кристалів.

6B72          Твердження є невірним:

а) Будова кристалічної ґратки в твердих тілах не порушується дефектами.

6B73          Твердження є невірним:

а) Дефекти в кристалічних гратках бувають мікроскопічні: тріщини, порожнини, чужорідні макроскопічні вкраплення в кристалічну ґратку та ін.

6B74          Твердження є невірним:

а) Макроскопічні дефекти в кристалічних гратках представляють собою точкові дефекти, дислокації (порушення правильності чергування атомних площин).

6B75          Твердження є невірним:

а) Кристали − це тверді тіла, атоми, іони або молекули яких розміщені в певній закономірності але не утворюють просторові кристалічні ґратки.

6B76          Твердження є невірним:

а) Під час нагрівання тверді тіла не розширюються.

6B77          Твердження є невірним:

а) Кількісно теплове розширення твердих тіл характеризується коефіцієнтами лінійного і об’ємного стиску.

6B78         Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт лінійного розширення α чисельно дорівнює абсолютній зміні довжини тіла при зміні температури на 1оС.

6B79          Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт об’ємного розширення β чисельно дорівнює абсолютній зміні об’єму тіла при зміні його температури на 1оС.

6B80          Твердження є невірним:

а) Речовини, для яких у твердому стані є характерним лише дальній порядок, тобто періодичність у розміщенні частинок, з яких вони складаються у них не відсутня, називаються аморфними тілами.

6B81          Твердження є невірним:

а) Аморфні тіла можна розглядати як перегріті рідини, в’язкість яких настільки збільшилась, що речовина перестає бути рідиною у звичайному розумінні цього слова.

6B82          Твердження є невірним:

а) Наявність дальнього порядку у внутрішній будові аморфних речовин призводить до того, що розрив міжатомних зв’язків у них відбувається при якійсь фіксованій температурі, як це спостерігається у кристалах, саме тому для аморфних тіл існує чітка температура плавлення, вони під час нагрівання поступово переходять у рідкий стан.

6B83          Твердження є невірним:

а) Під фазою розуміють сукупність частин термодинамічної системи, які не мають однакових фізичних та хімічних властивостей що не залежать від кількості речовини.

6B84          Твердження є невірним:

а) Якщо система не однофазна, то вона фізично не однорідна, або гомогенна.

6B85          Твердження є невірним:

а) Багатофазна система − фізично однорідна, або гетерогенна.

6B86          Твердження є невірним:

а) Перехід речовини з однієї фази в іншу, називають агрегатним переходом.

6B87          Твердження є невірним:

а) Під фазовим переходом речовини розуміють твердий, рідкий і газоподібний стан речовини.

6B88          Твердження є невірним:

а) А фаза − це гетерогенна частина гомогенної системи.

6B89          Твердження є невірним:

а) Розрізняють фазові переходи першого другого і третього роду.

6B90          Твердження є невірним:

а) Під час фазових переходів першого роду густина і термодинамічні функції змінюються дуже плавно у точці переходу.

6B91          Твердження є невірним:

а) Фазові переходи першого роду не супроводжуються поглинанням або виділенням системою теплоти, яку називають прихованою теплотою фазового переходу.

6B92          Твердження є невірним:

а) Температура і тиск під час фазового переходу першого роду не залишаються сталими.

6B93          Твердження є невірним:

а) Для фазового переходу другого роду є характерними переохолодження та перегрів

6B94          Твердження є невірним:

а) Плавлення − це рівноважний фазовий перехід твердого кристалічного тіла в рідкий стан, який супроводжується виділенням теплоти, а подальше нагрівання спричинює процес випаровування, обумовлений відривом молекул з найбільшою енергією з поверхні тіла.

6B95          Твердження є невірним:

а) Нерівноважний фазовий перехід з твердої фази в газоподібну, минаючи рідкий стан, називають сублімацією або возгонкою.

Задачі рівня складності C

1C1  Студент проїхав першу половину шляху на велосипеді зі швидкістю 16 км/год, а половину часу, що залишився, він їхав із швидкістю 12 км/год. Далі, до кінця шляху, він йшов пішки зі швидкістю 5 км/год. Визначити середню швидкість руху студента на всьому шляху.

г) 11,1 км/год;

1C2  Човен, рухаючись перпендикулярно до берега, зі швидкістю 7,5 км/год, опинився на другому боці берега на 150 м нижче за течією. Ширина ріки 500 м. Визначити: 1) швидкість течії ріки; 2) час, затрачений на переправу через річку.

а) 0,6 м/с, 250 с;

1C3  Вагон рухається рівносповільнено з прискоренням 0,5 м/с?. Початкова швидкість вагона 54 км/год. Через скільки часу та на якій відстані від початкового положення вагон зупиниться?

б) 30 с, 225 м;

1C4  Середнє значення швидкості руху тіла рівне 9 м/с. Визначити тривалість руху, якщо швидкість тіла змінюється за законом υ = (3+4t) м/с.

в)  3 с;

1C5  Матеріальна точка рухається вздовж прямої так, що її прискорення лінійно збільшується, і за перші 10 с досягає значення 5 м/с?. Визначити швидкість точки і пройдений шлях в кінці десятої секунди.

г) 25 м/с, 83,3 м;

1C6  Кінематичні рівняння руху двох матеріальних точок мають вигляд х =А1t1t?+С1t? і х = А2t2t?+С2t?, де В=4 м/с?, С=-3 м/с?, В=-2 м/с?, С1 м/с?. Через який проміжок часу прискорення цих точок будуть рівними?

          д) 0,5 с.

1C7  Кінематичні рівняння руху двох матеріальних точок мають вигляд х = А+В1t1t? та х = А+В2t2t?, де В12, С1=-2 м/с?, С2=м/с?. Через який проміжок часу швидкості цих точок будуть рівними та якими будуть прискорення цих точок?

а) 0 с, 2 м/с2, -4 м/с2;

1C8  Два тіла кинуто вертикально вгору з однієї точки, з однаковою початковою швидкістю 20 м/с, з інтервалом часу 1 с. Через який час після кидання другого тіла і на якій висоті тіла зустрінуться?

        б) 1,5 с, 18,75 м;

1C9  Тіло, кинуте вертикально вгору, повернулося на землю через 3 с. Якою була початкова швидкість тіла і на яку висоту воно піднялося? Опором повітря знехтувати.

        в) 14,7 м/с, 11 м;

1C10          Тіло вільно падає з висоти 20 м. Який шлях воно пройде за першу і останню 0,1 с свого руху? Опір повітря не враховувати.

г) 0,05 м, 1,95 м;

1C11  Тіло вільно падає з висоти 1 км. Нехтуючи опором повітря, визначити, скільки часу затратить тіло на проходження перших 10 м свого шляху і останніх 10 м свого шляху.

         д) 1,43 с, 0,1 с.

1C12  Вільно падаюче тіло, за останню секунду свого падіння, проходить половину свого шляху. Визначити висоту і час його падіння.

         а) 3,4 с, 57,8 м;

1C13          Тіло А починає рухатись рівноприскорено з початковою швидкістю 2 м/с. Через 10 с після початку руху тіла А з цієї ж точки починає рухатись тіло В, з початковою швидкістю 12 м/с і з тим самим прискоренням. При якому найбільшому значенні прискорення, тіло В наздожене тіло А?

         б) 1 м/с2;

1C14          Аеростат піднімається вертикально вгору з прискоренням 3 м/с?. Через 5 с від початку руху, з нього випав предмет. За який час цей предмет впаде на землю?

         в) 4,62 с;

1C15          З башти, висотою 25 м, горизонтально кинули камінь зі швидкістю 15 м/с. Через скільки часу і на якій відстані від основи башти камінь упаде на землю?

        г) 2,23 с,

1C16          З башти, висотою 25 м, горизонтально кинули камінь зі швидкістю 15 м/с. З якою швидкістю і під яким кутом до горизонту камінь упаде на землю?

        д) 27 м/с, 56о.

1C17          Камінь, кинутий горизонтально, через 0,5 с після початку руху набув швидкості у 1,5 рази більшої за початкову. Визначити початкову швидкість каменя. Опором повітря знехтувати.

а) 4,4 м/с;

1C18          Із однієї точки вилітають одночасно дві частинки з горизонтальними протилежно напрямленими швидкостями 2 м/с і 5 м/с. Через який час кут між напрямками швидкостей цих частинок стане рівний 90˚?

б) 0,3 с;

1C19          Тіло, кинуте під кутом до горизонту, перебувало в польоті 2,2 с. Визначити найбільшу висоту підйому тіла. Опором повітря знехтувати.

в) 6,05 м;

1C20          Тіло кинули під кутом до горизонту. Виявилось, що максимальна висота підйому рівна четвертій частині дальності польоту. Нехтуючи опором повітря, визначити під яким кутом було кинуто тіло.

        г) 45о;

1C21          Камінь, кинутий зі швидкістю 12 м/с під кутом 45? до горизонту, впав на землю на деякій відстані від місця кидання. З якої висоти треба кинути камінь горизонтально з тією ж початковою швидкістю, щоб дальність польоту в обох випадках була однаковою?

д) 7,5 м.

1C22          Тіло кинули зі швидкістю 14,7 м/с під кутом 30? до горизонту. Знайти нормальне і тангенціальне прискорення тіла через 1,25 с після початку руху. Опором повітря знехтувати.

а) 3,76 м/с2, 9,3 м/с2;

1C23          На вершину похилої площини падає кулька з висоти 2 м. Якою буде відстань між першим і другим ударами кульки об похилу площину, якщо кут нахилу цієї площини до горизонту 30?? Удари вважати абсолютно пружними

б) 8 м;

1C24          Пожежник направляє струмину води на дах будинку, висота якого 20 м. На якій відстані по горизонталі від пожежника, і з якою швидкістю падає струмина води на дах будинку, якщо максимальна висота підняття струмини води 30 м, а початкова швидкість струмини води, що виривається зі шланга, дорівнює 35 м/с?

       в) 95 м, 28,7 м/с;

1C25          Тіло кинули зі швидкістю 10 м/с під кутом 45? до горизонту. Визначити радіус кривизни траєкторії тіла через 1 с після початку руху. Опором повітря знехтувати.

г) 6,3 м;

1C26          Тіло кинули зі швидкістю υо під деяким кутом до горизонту. Визначити величину початкової швидкості, якщо відомо, що найбільша висота піднімання тіла 3 м, а радіус кривизни траєкторії тіла у верхній точці траєкторії 3 м. Опором повітря знехтувати.

д) 9,4 м/с.

1C27          Металева смуга перемотується з одного циліндричного вала на другий зі сталою лінійною швидкістю 30 м/с. Визначити кутову швидкість обертання першого циліндричного вала через час 31,4 с після початку його перемотування. Початковий радіус вала з намотаною смугою 0,5 м, а товщина смуги 0,3 мм.

       г) 75 рад/с;

1C28          Колесо обертається зі сталим кутовим прискоренням 3 рад/с?. Визначити радіус колеса, якщо через одну секунду після початку руху повне прискорення колеса стало рівним 7,5 м/с?.

      а) 79 см;

1C29          Лінійна швидкість точки, що знаходиться на ободі колеса, в три рази більша за лінійну швидкість точки, що знаходиться на 6 см ближче до його осі обертання. Визначити радіус колеса.

       б) 9 см;

1C30          Колесо, яке обертається рівноприскорено, досягло кутової швидкості 20 рад/с через 10 обертів після початку обертання. Визначити кутове прискорення колеса.

       в)  3,2 рад/с2;

1C31          Вентилятор обертається зі швидкістю, яка відповідає частоті 900 об/хв. Після виключення, вентилятор обертається рівносповільнено і до зупинки робить 75 обертів. Визначити, через який час вентилятор зупиниться.

        г) 10 с;

1C32          Точка рухається по колу радіус якого 20 см зі сталим тангенціальним прискоренням 5 см/с?. Через який час після початку руху нормальне прискорення точки буде рівним тангенціальному?

д) 2 с.

1C33          Колесо обертається зі сталим кутовим прискоренням 2 рад/с?. Через 0,5 с після початку руху повне прискорення колеса дорівнює 13,6 см/с?. Визначити радіус колеса.

        г) 6,1 см;

1C34         Колесо радіусом 5 см обертається так, що залежність кута повороту від часу задається рівнянням φ = А+Вtt?+Dt?, де =1 рад/с?. Визначити для точок що знаходяться на ободі колеса зміну тангенціального прискорення за кожну секунду руху.

г) 0,3 м/с2;

1C35          Колесо радіусом 10 см обертається так, що залежність лінійної швидкості точок, що лежать на ободі колеса, від часу задається рівнянням υ = Аtt?, де А = 3 см/с? і В = 1 см/с?. Визначити кут, утворений вектором повного прискорення і радіусом колеса, в початковий момент часу.

г) 90о

1C36          Два диски знаходяться на одній вісі, на віддалі 0,5 м один від одного і обертаються з однаковою кутовою швидкістю, яка відповідає частоті 1600 об/хв. Куля, що летить вздовж вісі, пробиває обидва диски, в результаті чого отвір від кулі в другому диску зміщений по відношенні до отвору в першому на кут рівний 12˚. Визначити швидкість кулі.

г) 400 м/с;

1C37          Визначити, у скільки разів нормальне прискорення точки, що лежить на ободі колеса, яке обертається, більше її тангенціального прискорення у момент часу, коли повне прискорення цієї точки утворює кут 30˚ з вектором її лінійної швидкості.

г) 0,58

1C38          Точка рухається по колу, радіус якого 10 см, зі сталим тангенціальним прискоренням. Визначити тангенціальне прискорення цієї точки, якщо до кінця п’ятого оберту після початку руху швидкість її стала 79,2 см/с.

       г) 0,1 м/с2;

1C39          Колесо обертається так, що залежність кута повороту від часу задається рівнянням φ = А+Вt+Ct?+Dt?, де В = 1 рад/с, С=1 рад/с?, рад/с?. Визначити радіус колеса, якщо відомо, що до кінця другої секунди руху нормальне прискорення точок, які лежать на ободі колеса, стало рівним 346 м/с?.

       г) 1,2 м;

1C40          Зі шланга, який знаходиться під кутом 45? до горизонту, витікає вода з початковою швидкістю 10 м/с. Площа перерізу отвору шланга 5 см?. Визначити масу струмини води, яка перебуває в повітрі.

       г) 7 кг.

2C1  Автомобіль під час руху по горизонтальній ділянці дороги з вимкненим двигуном зменшив швидкість з 72 км/год до 36 км/год, пройшовши шлях 75 м. Визначити коефіцієнт тертя під час руху автомобіля.

      г) 0,2

2C2  Тролейбус, рухаючись зі стану спокою, на шляху 50 м набув швидкості 36 км/год. Сила тяги двигуна тролейбуса 14 кН, а коефіцієнт опору − 0,4. Яка маса тролейбуса?

а) 2,8 т;

2C3  Тролейбус, рухаючись зі стану спокою, на шляху 50 м набув швидкості 36 км/год. Сила тяги двигуна тролейбуса 14 кН, а коефіцієнт опору − 0,4. Яка маса тролейбуса?

б) 4 МН;

2C4  Тіло масою 100 г кинули вертикально вгору з початковою швидкістю 40 м/с. У верхній точці воно опинилось через 2 с. Знайти середнє значення сили опору повітря, що діяла на тіло під час його підйому.

в) 1 Н;

2C5  В ліфті встановлено динамометр, який має пружину жорсткістю 280 Н/м. До динамометра підві-сили тіло масою 1 кг. Ліфт, піднімаючись вгору рівноприскорено на шляху 2 м, набуває швидкості 4 м/с. Визначити видовження пружини.

г) 5 см;

2C6  Якої маси баласт треба скинути з аеростата, що рухається рівномірно вниз, щоб він почав рухатися рівномірно вгору з тією ж швидкістю? Маса аеростата з баластом 1600 кг, піднімальна сила аеростата 12000 Н. Силу опору повітря вважати однаковою при русі вгору і вниз.

д) 800 кг.

2C7  До нитки підвішений вантаж масою 1 кг. Визначити силу натягу нитки, якщо нитка з вантажем піднімається вгору з прискоренням 5 м/с?.

а) 15 Н;

2C8  Тіло масою 0,5 кг рухається прямолінійно і залежність пройденого шляху від часу задається рівністю S=А−Вtt?−Dt?, де С = 5 м/с? і 1 м/с?. Визначити величину сили, що діє на тіло в кінці першої секунди руху.

б) 2 Н;

2C9  Тіло масою 2 кг падає вертикально вниз із прискоренням 5 м/с?. Визначити силу опору під час руху тіла.

в) 10 Н;

2C10          Кулька масою 0,1 кг вертикально падає на похилу площину і пружно відбивається від неї без втрати швидкості. Кут нахилу площини до горизонту рівний 30˚. Імпульс сили, отриманий площиною за час удару, рівний 1,73 Н·с. Скільки часу пройде від моменту удару кульки об площину до моменту, коли кулька буде знаходитись в найвищій точці траєкторії?

г) 0,51 с;

 2C11         Струмина води перерізом 6 см? вдаряється об стінку під кутом 60˚ до нормалі і пружно відбивається від стінки без втрати швидкості. Визначити силу, що діє на стінку, якщо відомо, що швидкість течії води в струмині рівна 12 м/с.

д) 86 Н.

2C12          Визначити силу тяги, яку розвиває двигун автомобіля, що рухається вгору з прискоренням 1 м/с?. Нахил гори рівний 1 м на кожні 25 м шляху. Маса автомобіля 1 т, а коефіцієнт тертя 0,1.

а) 2370 Н;

2C13          Тіло ковзає по похилій площині, що утворює з горизонтом кут 45˚. Пройшовши відстань 36,4 см, тіло набуває швидкості 2 м/с. Чому дорівнює коефіцієнт тертя між тілом та площиною?

б) 0,2;

2C14          Тіло ковзає по похилій площині, що утворює з горизонтом кут 45˚. Залежність пройденого тілом шляху від часу задається рівнянням = Сt?, де С = 1,73 м/с?. Визначити коефіцієнт тертя між тілом та площиною.

в) 0,5

2C15          Автомобіль при повністю включених гальмах (колеса не обертаються) може втриматись на ділянці похилої дороги з нахилом 30˚. Який гальмівний шлях цього автомобіля на горизонтальній ділянці такої ж дороги, з тим же коефіцієнтом тертя, при швидкості автомобіля 72 км/год?

г) 34 м;

2C16          Тіло ковзає спочатку по похилій площині з кутом нахилу 30˚, а потім рухається по горизонтальній поверхні. Визначити, чому дорівнює коефіцієнт тертя, якщо відомо, що тіло проходить по горизонтальній поверхні таку саму відстань, як і по похилій площині.

д) 0,07.

2C17          Через блок перекинута нерозтяжна нитка, до кінців якої підвішене вантажі масами 2 кг і 0,5 кг. Вся система знаходиться в ліфті, який рухається вгору з прискоренням 2 м/с?. Визначити силу тиску блоку на вісь, якщо нитка і блок невагомі.

а) 19,2 м;

2C18          Відерце з водою, що прив’язане до шнура довжини 0,6 м, рівномірно обертається у вертикальній площині. Визначити: 1) мінімальну швидкість обертання відра, при якій вода з нього в найвищій точці не виливається, 2) силу натягу шнура при даній швидкості в найвищій і найнижчій точках кола, якщо маса відерця з водою 2 кг.

б) 2,43 м/с, 39,2 Н, 0 Н;

2C19          Камінь, прив’язаний до шнура довжиною 50 см, рівномірно обертається у вертикальній площині. При якій частоті обертання шнур розірветься, якщо відомо, що він розривається при навантаженні рівному десятикратній вазі каменя.

в) 2,1 об;

2C20          Камінь, прив’язаний до шнура, рівномірно обертається у вертикальній площині. Визначити масу каменя, якщо відомо, що різниця між максимальним і мінімальним значеннями навантаження шнура рівна 10 Н.

г) 0,5 кг

2C21          Кулька, прив’язана до шнура довжиною 30 см, описує в горизонтальній площині коло радіусом 15 см. Скільки обертів за хвилину робить кулька під час обертання?

д) 59 об/хв.

2C22          Кулька масою 50 г, прив’язана до нитки, дов-жина якої 30 см, описує в горизонтальній площині коло, радіус якого 25 см. Яка сила натягу нитки, якщо частота обертання кульки 2 об/с?

а) 1,96  Н;

2C23          Диск обертається навколо вертикальної вісі, роблячи 30 об/хв. На відстані 20 см від вісі обертання на диску лежить тіло, і не скочується з нього. Чому дорівнює коефіцієнт тертя між тілом і диском?

б) 0,2;

2C24          Літак, що летить зі швидкістю 900 км/год, робить “мертву петлю”. Яким є радіус “мертвої петлі”, якщо найбільша сила, що притискає пілота до сидіння рівна його п’ятикратній вазі?

в) 1600 м;

2C25          Мотоцикліст рухається по горизонтальній дорозі зі швидкістю 72 км/год і робить поворот, радіус кривизни якого 100 м. Визначити кут нахилу мотоцикліста на віражі.

г) 22о

2C26          При вертикальному підйомі вантажу масою 2 кг на висоту 1 м, сталою силою була виконана робота 80 Дж. З яким прискоренням підіймали вантаж?

д) 30 м/с2.

2C27          Літак злітає, і на висоті 5 км набуває швидкості 360 км/год. У скільки разів робота виконана під час підіймання літака проти сили тяжіння є більшою за роботу, яка йде на збільшення швидкості літака?

а) 10;

2C28          Камінь, кинутий горизонтально по поверхні льоду зі швидкістю 2 м/с, пройшов до повної зупинки шлях рівний 20,4 м. Визначити коефіцієнт тертя між каменем і льодом, вважаючи його сталим на всій ділянці руху.

б) 0,01;

2C29          Трамвай рухається з прискоренням 0,5 м/с?. Визначити коефіцієнт тертя, якщо одна половина потужності двигуна йде на подолання сили тертя, а друга половина йде на збільшення швидкості руху.

в) 0,05;

2C30          Визначити роботу, яку треба виконати, щоб збільшити швидкість тіла, маса якого 1 кг, від 2 м/с до 6 м/с на шляху 10 м. На всій ділянці руху діє стала сила тертя рівна 2 Н.

г) 36 Дж

2C31          Насос викидає струмину води, діаметр якої 2 см, а швидкість 20 м/с. Визначити потужність, необхідну для викидання води.

д) 1,26 кВт.

2C32          Рівняння руху матеріальної точки, маса якої 2 кг, і яка рухається під дією деякої сили, має вигляд х = А+Вtt?+Dt?, В = −2 м/с; С = м/с? і = −0,2 м/с?. Визначити потужність, що витрачається на рух точки, в момент часу, що рівний 2 с.

г) 0,32 Вт;

2C33          З рушниці, маса якої 5 кг, вилітає куля, масою 5 г, зі швидкістю 600 м/с. Визначити швидкість віддачі рушниці.

г) 0,6 м/с;

2C34          Два тіла масами 2 кг і 1,5 кг рухаються назустріч один одному зі швидкостями, відповідно 1 м/с і 2 м/с, і зазнають непружного удару. Скільки часу будуть рухатися тіла після зіткнення, якщо коефіцієнт тертя рівний 0,05?

г) 0,58 с;

2C35          Ковзаняр, маса якого 70 кг, який стоїть на ковзанах на льоду, кидає в горизонтальному напрямку камінь масою 3 кг зі швидкістю 8 м/с. Визначити, на яку відстань відкотиться при цьому ковзаняр, якщо відомо, що коефіцієнт тертя між ковзанами і льодом рівний 0,02.

г) 0,3 м.

3C1       Дві маленькі кульки, масою по 10 г кожна, скріплені тонким невагомим стержнем, довжина якого 20 см. Визначити момент інерції системи відносно вісі, яка перпендикулярна до стержня і проходить через центр мас.

г) 2·10−4 кг·м2;

3C2       Визначити момент інерції круга, масою 50 г і радіусом 10 см, відносно вісі, дотичної до круга.

г) 7,5·10−4 кг·м2

3C3       Діаметр диска рівний 20 см, а маса рівна 800 г. Визначити момент інерції диска відносно вісі, що проходить через середину одного з радіусів, перпендикулярно площині диска.

г) 6·10−3 кг·м2;

3C4       Визначити момент інерції плоскої однорідної прямокутної пластини, масою 800 г, відносно вісі, що співпадає з однією з її сторін, якщо довжина другої сторони рівна 40 см.

г) 4,27·10−2 кг·м2;

3C5       Визначити момент інерції тонкого однорідного стержня довжиною, 50 см і масою 360 г, відносно вісі, перпендикулярної до стержня що проходить через точку, яка лежить від кінця стержня на відстані рівній 1/6 його довжини.

г) 1,75·10−2 кг·м2;

3C6       До ободу однорідного диска, радіусом 0,2 м, прикладена постійна дотична сила 98,1 Н. Під час обертання на диск діє момент сили тертя 5 Н·м. Визначити масу диска, якщо відомо, що диск обертається зі сталим кутовим прискоренням 100 рад/с?.

г) 7,36 кг

3C7       Однорідний стержень, довжиною 1 м і масою 0,5 кг, обертається у вертикальній площині навколо горизонтальної вісі, що проходить через середину стержня. З яким кутовим прискоренням обертається стержень, якщо обертовий момент рівний 0,1 Н·м?

г) 2,35 рад/с2;

3C8  Однорідний стержень довжиною, 1 м і масою 0,5 кг, обертається у вертикальній площині навколо горизонтальної вісі, що проходить через кінець стержня.

а) 0,6 рад/с2;

3C9       Стержень, довжиною 60 см і масою 0,4 кг, обертається з кутовим прискоренням  10 рад/с? навколо вісі, що проходить через середину стержня, перпендикулярно до нього. Визначити обертовий момент стержня.

б) 0,12 Н·м;

3C10     Однорідний диск, радіусом 0,2 м і масою 5 кг, обертається навколо вісі, що проходить через його центр. Залежність кутової швидкості обертання диска від часу задається рівнянням ω = А+Вt, де В = 8 рад/с?. Визначити величину дотичної сили, прикладеної до ободу диска. Тертям знехтувати.

в) 4 Н

3C11          Маховик, момент інерції якого рівний 63,6 кг·м?, обертається зі сталою кутовою швидкістю 31,4 рад/с. Визначити гальмівний момент, під дією якого маховик зупиняється через 20 с.

г) 100 Н·м;

3C12     Маховик, радіусом 0,2 м і масою 10 кг, з’єднаний з двигуном за допомогою привідного паска. Сила натягу паска, що рухається без проковзування, стала і рівна 14,7 Н. Яке число обертів за секунду буде робити маховик через 10 с після початку руху? Маховик вважати однорідним диском. Тертям знехтувати.

д) 23,4 об/с.

3C13     На барабан, масою 9 кг, намотаний шнур, до кінця якого підвісили вантаж, масою 2 кг. Визначити прискорення вантажу. Барабан вважати однорідним циліндром. Тертям знехтувати.

а) 3 м/с2;

3C14          На барабан, радіусом 0,5 м, намотаний шнур, до кінця якого підвісили вантаж, масою 10 кг. Визначити момент інерції барабана, якщо відомо, що вантаж опускається з прискоренням 2,04 м/с?.

б) 9,5 кг/м2;

3C15     Два вантажі різної маси, з’єднані ниткою, перекинутою через блок, момент інерції якого 50 кг·м? і радіус 20 см. Блок обертається з тертям і момент сили тертя рівний 98,1 Н·м. Визначити різницю сил натягу нитки по обидва боки блока, якщо блок обертається зі сталим кутовим прискоренням 2,36 рад/с?.

в) 1080 Н

3C16     Куля скочується з похилої площини, висота якої 90 см. Яку лінійну швидкість буде мати центр кулі в той момент, коли куля скотиться з похилої площини?

г) 3,55 м/с;

3C17     Диск, масою 2 кг, котиться без проковзування по горизонтальній площині зі швидкістю 4 м/с. Визначити кінетичну енергію диска.

д) 24 Дж.

3C18     Куля, діаметром 6 см, котиться без проковзування по горизонтальній площині, роблячи 4 об/с. Маса кулі 0,25 кг. Визначити кінетичну енергію цієї кулі.

а) 0,1 Дж;

3C19     Обруч і диск мають однакову масу і котяться без проковзування з однаковими лінійними швидкостями. Кінетична енергія обруча рівна 40 Дж. Визначити кінетичну енергію диска.

б) 29,4 Дж;

3C20     Куля і суцільний циліндр, виготовлені з одного і того ж самого матеріалу, мають однакові маси, котяться без проковзування з однаковими швидкостями. Визначити, у скільки разів кінетична енергія кулі менша за кінетичну енергію суцільного циліндра.

в) 1,07

4C1       Повна кінетична енергія диска, що котиться по горизонтальній поверхні, рівна 24 Дж. Визначити кінетичну енергію поступального і обертового рухів диска.

г) 16 Дж, 8 Дж;

4C2       Куля, масою 1 кг, що котиться без проковзування, вдаряється об стінку і відкочується від неї. Швидкість кулі до удару об стінку 10 см/с, а після удару − 8 см/с. Визначити кількість тепла, що виділяється під час удару.

д) 2,51 мДж.

4C3       Диск, масою 1 кг і діаметром 0,6 м, обертається навколо вісі, що проходить через центр, перпендикулярно до його площини, з частотою 20 об/с. Яку роботу треба виконати, щоб зупинити диск?

а) 355 Дж;

4C4  Кінетична енергія вала, що обертається з частотою 5 об/с, рівна 60 Дж. Визначити момент імпульсу цього вала.

б) 3.8 ;

4C5  Визначити кінетичну енергію велосипедиста, що рухається зі швидкістю 9 км/год. Маса велосипедиста з велосипедом 78 кг, вважати, що на масу коліс припадає 3 кг. Колеса велосипеда вважати обручами

в) 253 Дж;

4C6       Хлопчик котить обруч по горизонтальній дорозі зі швидкістю 7,2 км/год. На яку відстань може вкотитися обруч на гірку за рахунок його кінетичної енергії? Нахил гірки рівний 10 м на кожні 100 м шляху.

г) 4,1 м;

4C7       З якої найменшої висоти повинен з’їхати велосипедист, щоб по інерції (без тертя) проїхати доріжку, яка має форму «мертвої петлі», радіусом 3 м, і не відірватися від доріжки у верхній точці петлі. Маса велосипедиста разом з велосипедом 75 кг, на колеса припадає 3 кг. Колеса вважати обручами.

д) 7,56 м.

4C8       Мідна куля, радіусом 10 см, обертається з час-тотою 2 об/с навколо вісі, що проходить через її центр мас. Яку роботу треба виконати, щоб збільшити кутову швидкість обертання кулі в два рази?

а) 34,1 Дж;

4C9  З похилої площини, що утворює кут 30? до горизонту, скочується без проковзування кулька. Нехтуючи тертям, визначити час руху кульки по похилій площині, якщо відомо, що її центр мас під час скочування понизився на 30 см.

б) 0,585 с

4C10     Однорідна куля, радіусом 20 см, скочується без проковзування з вершини сфери, радіусом 50 см. Визначити кутову швидкість кулі після відриву її від поверхні сфери.

в) 10 рад/с;

4C11         На обід шківа, насадженого на загальну вісь з маховим колесом, намотана нитка, до кінця якої підвісили вантаж, масою 1 кг. На яку відстань повинен опуститися вантаж, щоб колесо зі шківом почало обертатись з частотою 60 об/хв? Момент інерції колеса зі шківом дорівнює 0,42 кг·м?, радіус шківа рівний 10 см.

г) 0,865 м;

4C12     Махове колесо починає обертатися зі сталим кутовим прискоренням 0,5 рад/с? і через 15 с після початку руху набуває момент імпульсу, що рівний 73,5 кг·м?/с. Визначити кінетичну енергію колеса через 20 с після початку обертання.

д) 490 Дж.

4C13     Маховик починає обертатися зі стану спокою зі сталим кутовим прискоренням 0,4 рад/с?. Визначити кінетичну енергію маховика через 25 с після початку руху, якщо через 10 с після початку руху момент імпульсу маховика був рівним 60 кг·м?/с.

а) 750 Дж;

4C14     Маховик, що обертається зі сталою кутовою швидкістю, якій відповідає частота 10 об/с, має кінетичну енергію 8 кДж. За який час обертовий момент сил 50 Н·м, прикладений до цього маховика, збільшить його кутову швидкість у два рази?

б) 5 с;

4C15     До ободу диска, масою 5 кг, прикладена стала дотична сила 20 Н. Яку кінетичну енергію буде мати диск через 5 с після початку дії сили?

в) 1,92 кДж

4C16     Однорідний стержень, довжиною 85 см, підвішений на горизонтальній вісі, що проходить через верхній кінець стержня. Яку найменшу швидкість треба надати нижньому кінцю стержня, щоб він зробив повний оберт навколо точки підвісу?

г) 7,1 м/с

4C17     Горизонтальна платформа, масою 100 кг, обертається навколо вертикальної вісі, що проходить через центр платформи, роблячи 10 об/хв. Людина, масою 60 кг, стоїть на краю платформи. З якою частотою почне обертатися платформа, якщо людина перейде від краю платформи до її центра? Вважати платформу круглим однорідним диском, а людину – матеріальною точкою.

д) 22 об/хв.

4C18     Горизонтальна платформа, масою 80 кг і радіусом 1 м, обертається з частотою 20 об/хв. В центрі платформи стоїть людина і тримає в руках вантажі. Скільки обертів за хвилину зробить платформа, якщо людина, опустивши руки, зменшить цим свій момент інерції від 2,94 кг·м? до 0,98 кг·м?? Вважати платформу круглим однорідним диском.

а) 21 об/хв;

4C19     Горизонтальна платформа, масою 80 кг і радіусом 1 м, обертається з частотою 20 об/хв. В центрі платформи стоїть людина і тримає в руках вантажі. У скільки разів збільшиться кінетична енергія платформи, якщо людина, опустивши руки, зменшить цим свій момент інерції від 2,94 кг·м? до 0,98 кг·м?? Вважати платформу круглим однорідним диском.

б) 1,05;

4C20     Горизонтальна платформа, масою 100 кг, обертається навколо вертикальної вісі, що проходить через центр платформи, роблячи 10 об/хв. Людина, масою 60 кг, стоїть на краю платформи. Яку роботу виконає людина при переході від краю платформи до її центра? Радіус платформи рівний 1,5 м. Вважати платформу круглим однорідним диском, а людину – матеріальною точкою.

в) 162 Дж;

5C1       Людина, масою 60 кг, знаходиться на нерухомій платформі, масою 100 кг. Скільки обертів за хвилину зробить платформа, якщо людина буде рухатися по колу, радіусом 5 м, навколо вісі обертання? Швидкість руху людини відносно платформи рівна 4 км/год. Радіус платформи 10 м. Вважати платформу круглим однорідним диском, а людину – матеріальною точкою.

г) 0,5 об/хв;

5C2       Платформа, у вигляді диска, обертається по інерції навколо вертикальної вісі з частотою 14 об/хв. На краю платформи стоїть людина. Коли людина перейде в центр платформ, частота обертання збільшилась до 25 об/хв. Маса людини − 70 кг. Визначити масу платформи. Людину вважати матеріальною точкою.

д) 210 кг.

5C3       Однорідний стержень здійснює малі коливання у вертикальній площині навколо горизонтальної вісі, що проходить через його верхній кінець. Довжина стержня 0,5 м. Визначити період коливань стержня.

г) 1,16 с;

5C4       Однорідний стержень здійснює малі коливання у вертикальній площині навколо горизонтальної вісі, що проходить через точку, яка знаходиться на відстані 10 см від його верхнього кінця. Довжина стержня 0,5 м. Визначити період коливань стержня.

г) 1,07 с;

5C5       Обруч, діаметром 56,5 см, висить на цвяху, забитому в стіну, і здійснює малі коливання в площині, що паралельна до стіни. Визначити період цих коливань.

г) 1,5 с;

5C6       Однорідна куля, підвішена на нитці, довжина якої рівна радіусу кульки. У скільки разів період малих коливань цього маятника буде більшим за період малих коливань математичного маятника з такою ж самою відстанню від точки підвісу до центра мас.

          г) 1,05;

5C7            Порожниста мідна куля важить в повітрі 3 Н, а у воді – 2 Н. Нехтуючи виштовхувальною силою повітря, визначити об’єм внутрішньої порожнини кулі.

г) 68 мм3;

5C8            Визначити швидкість течії вуглекислого газу по трубі, якщо відомо, що за півгодини через поперечний переріз труби протікає 0,51 кг газу. Густина газу 7,5 кг/м?, діаметр труби рівний 2 см.

г) 0,12 м/с;

5C9            Площа поршня медичного шприца 2 см?, а площа отвору голки 1 мм?. Скільки часу витікатиме вода зі шприца, якщо діяти на поршень із силою 8 Н, а хід поршня рівний 5 см?

а)1,12 с;

5C10          З пожежного шланга б’є струмина води вертикально вгору. Об’ємна витрата води 60 л/хв. Яка площа поперечного перерізу струмини на висоті 2 м над кінцем брандспойта, якщо при виході з нього вона дорівнює 1,5 см??

б) 4,7 см2;

5C11          У дні циліндричної посудини є круглий отвір, діаметром 1 см. Діаметр посудини 0,5 м. Визначити залежність швидкості пониження рівня води в посудині від висоти цього рівня. Визначити числове значення цієї швидкості для висоти 0,2 м.

в) 0,8 мм/с;

5C12          Циліндричний бак, висотою 1 м, наповнений до краю водою. 1) За який час вся вода виллється через отвір, розміщений у дні бака? Площа поперечного перерізу отвору в 400 разів менша за площу поперечного перерізу бака.

г) 180 с;

5C13          У посудину за одну секунду наливається 0,2 л води. Визначити діаметр отвору в дні посудини, якщо вода в ній підтримується на сталому рівні, що становить 8,3 см.

д) 1,4 см.

5C14          У бочку наливають воду зі швидкістю 200 см?/с. На дні бочки утворився отвір площею поперечного перерізу 0,8 см?. Нехтуючи в’язкістю води, визначити рівень води в бочці.

а) 31,9см;

5C15          Який тиск створює компресор в фарбопульті, якщо струмина рідкої фарби витікає з нього зі швидкістю 25 м/с? Густина фарби 0,8 г/см?.

б) 2,5·105 Па;

5C16          По горизонтальній трубі АВ (рис. 1) тече рідина. Різниця рівнів цієї рідини в трубках а і b рівна Δh=10 см. Діаметри трубок а і b однакові. Визначити швидкість течії рідини в трубі АВ.

в) 1,4 м/с;

5C17          По трубі, радіусом 1,5 см, тече вуглекислий газ, густина якого 7,5 кг/м?. Визначити швидкість течії, якщо за 20 хв через поперечний переріз труби протікає 950 г газу.

г) 0,15 м/с

5C18  Повітря продувається через трубку АВ (рис. 2). Щохвилини через трубку протікає 15 л повітря. Площа поперечного перерізу широкої час-тини трубки АВ рівна 2 см?, а вузької її час-тини і трубки abc рів-на 0,5 см?. Визначити різницю рівнів води Δh, залитої в трубку abc. Густина повітря рів на 1,32 кг/м?.

д) 1,6 мм.

5C19          Визначити роботу, яка затрачена на подолання сили тертя під час переміщення води, об’ємом 1,5 м?, у горизонтальній трубі від перерізу, в якому тиск 40 кПа до перерізу, тиск в якому становить 20 кПа.

а)30 кДж;

5C20          Дві кульки, радіусом 1 см кожна, одна зроблена з алюмінію, а друга − дерев’яна, і з’єднані між собою ниткою, повільно тонуть у воді, рухаючись зі сталою швидкістю. Визначити силу опору води, що діє на кожну кульку. Густина дерева рівна 600 кг/м?.

б) 27,2 мН

6C1  Тонка дерев’яна паличка, закріплена шарнірно одним кінцем, і опущена вільним кінцем у воду. Яка частина довжини палички (в %) буде знаходитись у воді під час рівноваги? Густина дерева 640 кг/м?.

в) 40%;

6C2  Кулька спливає зі сталою швидкістю в рідині, густина якої в 3 рази більша за густину матеріалу кульки. У скільки разів сила тертя, що діє на кульку, більша за вагу самої кульки?

г) 2

6C3  Якої найбільшої швидкості може досягнути дощова крапля діаметром 0,3 мм, якщо динамічна в’язкість повітря рівна 1,2·10-4 г/см·с?

д) 4,1 м/с.

6C4  Стальна кулька, діаметром 1 мм, падає зі сталою швидкістю 0,185 см/с у великій посудині, наповненій касторовим маслом. Визначити динамічну в’язкість касторового масла.

г) 2 Па·с

6C6  Суміш свинцевих кульок, діаметром 3 мм і 1 мм, опустили в бак, заповнений гліцерином, глибиною 1 м. На скільки пізніше впадуть на дно кульки меншого діаметру, ніж кульки більшого діаметру, якщо динамічна в’язкість гліцерину при температурі досліду рівна 14,7 г/(см·с)?

г) 4 хв

6C7  Коркова кулька, радіусом 5 мм, спливає з дна посудини, заповненої касторовим маслом. Визначити динамічну і кінематичну в’язкість касторового масла, якщо кулька спливає зі сталою швидкістю 3,5 см/с. Густина касторового масла − 970 гк/м3, густина корка становить 270 кг/м3.

г) 1,09 Па·с, 11,2·10−4м2/с;

6C8  У бічній поверхні циліндричної посудини, радіусом 2 см, знаходиться горизонтальний капіляр, внутрішнім радіусом 1 мм і довжиною 2 см. В посудину налили касторове масло, динамічна в’язкість якого становить 12 г/см·с. Визначити залежність швидкості пониження рівня касторового масла в циліндричній посудині від висоти цього рівня над капіляром. Визначити числове значення цієї швидкості для висоти 26 см.

г) 3·10−5м/с;

6C9  У бічній поверхні циліндричної посудини знаходиться горизонтальний капіляр, внутрішнім радіусом 1 мм і довжиною 1,5 см. В посудину налили гліцерин, динамічна в’язкість якого − 1,0 Па·с. Рівень гліцерину в посудині підтримується сталим на висоті 0,18 м вище капіляра. Через який час із капіляра витече 5 см? гліцерину?

а) 1,5 хв;

6C10  На столі стоїть посудина, в бічній поверхні якої знаходиться горизонтальний капіляр на висоті 5 см від дна посудини. Внутрішній радіус капіляра 1 мм а його довжина 1 см. В посудину налито машинне масло, густина якого 900 кг/м? і динамічна в’язкість 0,5 Па·с. Рівень масла в посудині підтримується на висоті 50 см вище капіляра. Визначити, на якій відстані від кінця капіляра струмина масла падає на стіл.

б) 1,1 см;

6C11  Стальна кулька падає в широкій посудині, наповненій трансформаторним маслом, густина якого 900 кг/м? і динамічна в’язкість 0,8 Па·с. Вважаючи, що закон Стокса має місце при Re ≤ 0,5 (якщо під час обчислення Re в якості величини D взяти діаметр кульки), визначити граничне значення діаметра кульки.

в) 4,6 мм;

6C12  По бурильній колоні з внутрішнім діаметром труби 80 мм за добу перекачується 3000 т бурового розчину, густиною 1600 кг/м?. Визначити середню швидкість руху розчину.

г) 0,004 м/с

6C13  Який тиск створює буровий насос під час закачування бурового розчину, густиною 1200 кг/м? у свердловину, якщо струмінь розчину з сопла витікає зі швидкістю 5 м/с?

д) 15 кПа.

6C14  Визначити найбільшу швидкість, яку може набути свинцева куля, масою12 г, що вільно падає в повітрі, густина якого 1,29 кг/м?, а коефіцієнт опору рухові рівний 1,3.

а) 77,6 м/с;

6C15  Парашут (m1 = 32 кг) пілота (m2 = 65 кг) в розкритому стані має форму півсфери, діаметром 12 м і володіє коефіцієнтом опору 1,3. Визначити найбільшу швидкість, яку може розвинути парашут з пілотом, якщо густина повітря 1,29 кг/м?.

б) 3,17 м/с;

6C16  Стальний стержень, масою 7,8 кг і довжиною 2 м, обертається навколо вісі, що проходить через його середину, з кутовою швидкістю 100 рад/с. Визначити найбільше розтягуюче напруження в стержні. Поперечний переріз стержня 5 см?.

в) 78МПа;

6C17  Бурильну трубу, масою 1,5 т опускають за допомогою лебідки, з постійною швидкістю 4 м/с. Яке буде максимальне видовження троса під час раптової зупинки лебідки (час зупинки 0,2 с)? Жорсткість троса прийняти рівною 0,5 МН/м. Масою троса і тертям знехтувати.

г) 6 см;

6C18  Під час розтягу мідної дротини, перерізом 1,5 мм?, початок залишкової деформації спостерігався під час навантаження, рівного 45 Н. Яка межа міцності матеріалу дротини?

г) 29,4 МПа

6C19  При якій найменшій довжині вертикально підвішена мідна дротина зазнає руйнування?

г) 2900 м

6 C20  Для вимірювання глибини моря з пароплава опустили вантаж на стальному тросі. Нехтуючи масою вантажу, порівняно з масою тросу, визначити, яку найбільшу глибину можна виміряти таким способом. Густину морської води прийняти рівною 1000 кг/м?.

г) 11,9 км.

Схожі записи:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *